Верховна Рада вилучила російський телерадіопродукт із квоти європейського продукту, нарешті ухваливши відповідні зміни до закону "Про телебачення і радіомовлення". Натомість додала до цієї квоти продукт США і Канади.
Тепер у тижневому обсязі мовлення телерадіоорганізацій у проміжках часу між 7:00 та 23:00 частка продукту, виробленого в Європі (зокрема в Україні), США й Канаді, має становити не менше 70%. Таким чином, на російський продукт лишається щонайбільше 30%.
Щоправда, за даними моніторингів руху "Відсіч", після обмеження Верховною Радою в 2015 році показу деяких категорій російських фільмів, обсяги російського контенту в етері чільних 10 телеканалів і так зменшилися й пересічно не перевищують 30%.
Але на деяких каналах ці обсяги лишаються величезними. Наприклад, на каналі "Україна" востаннє ми зафіксували 81% російського контенту вдень. Те саме можна сказати й про радіостанції: більшість чільних радіостанцій транслюють менше 30% російського контенту, але деякі крутять саме російське. Отже, ухвалені зміни зачеплять лише лідерів за обсягами російського контенту, але зачеплять суттєво. Хоча могли б зачепити ще суттєвіше, якби депутати не зменшили розмір квоти европродукту з 80%, як було досі, до 70%.
Хай там як, ухвалені зміни - це важливий крок у правильному напрямі. Та розв'язання головної проблеми ще попереду. Адже обсяги російського контенту в етері хоч і зменшуються, проте це чомусь не призводить до збільшення обсягів україномовного контенту - вони також зменшуються, і навіть значно швидше.
За п'ять місяців минулого року (з червня до листопада) ми зафіксували зменшення частки української мови в телеетері з 28% до 23%. На радіо ситуація взагалі катастрофічна - менше 5% пісень українською мовою. МЕНШЕ 5% ПІСЕНЬ УКРАЇНСЬКОЮ МОВОЮ В УКРАЇНСЬКОМУ(?) РАДІОЕТЕРІ!
Розв'язати проблему має запровадження квот для пісень українською мовою на радіо. Мовні квоти - це ефективний механізм, який застосовують у багатьох розвинених країнах задля захисту рідної мови та культури.
Наприклад, у Польщі щонайменше 33% теле- та радіоконтенту має бути польською мовою, і це не враховуючи реклами й іншого некорисного вмісту. У Франції для пісень французькою діє квота 35%. Завважте, ні французька, ні польська мова не перебувають і не перебували в такому загроженому стані, як українська.
Україна має нарешті подбати про свою мову та свою пісенну культуру! Законопроект про квоти для української пісні вже давно зареєстровано в Верховній Раді.
Радіоокупанти доклали чималих зусиль, аби його дискредитувати. Вони перебріхували розмір квоти, називаючи цифру 75%, хоча в законопроекті пропонувалося лише 37,5%.
Вони сфальшували звернення українських артистів проти квот. Наприклад, Джамала, підпис якої дивним чином опинився під тим зверненням, заявила, що не підписувала його.
І навіть коли брехню радіоокупантів викрили, вони продовжували брехати, що пісень українською мовою замало, що вони неякісні й що вони вб'ють українську радіоіндустрію.
УКРАЇНСЬКА ПІСНЯ ВБ'Є УКРАЇНСЬКУ РАДІОІНДУСТРІЮ! Може, ця радіоіндустрія - не українська?
Запровадження квот для пісень українською мовою на радіо може дати імпульс до повернення української мови спершу в медіа, а відтак у широкий вжиток по всій Україні.
Відникам (ведучим) на ТБ та радіо, медійним персонам дедалі важче буде пояснювати своє нехтування українською мовою, адже це виглядатиме дико на тлі відносної більшості україномовного пісенного контенту. А його в Україні й справді більше. Тому представники радіоіндустрії казяться та всіляко опираються, ігнорують українські пісні - бо серед них, окрім одвертих українофобів, чимало таких, хто банально не володіє українською.
Опираються прод'юсери та розкручені "звьозди", які вже "всьо парєшалі" і не хочуть ніяких змін.
Деякі "звьозди" заявили, що ніякі квоти не змусять їх більше співати українською. І продемонстрували дивовижне нерозуміння ситуації. Громадськість, яка виступає за квоти, не збирається нікого силоміць українізувати, а просто хоче чути в радіоетері тих україномовних музикантів, які вже є, які вже пишуть якісні українські пісні і яких не треба до цього змушувати, які попри ігнорування з боку медіа збирають повні зали, виступають на потужних фестивалях за кордоном, виступають для українських вояків. Ми хочемо, щоб про цих артистів знала вся Україна, а не лише допитливі користувачі інтернету.
Можливо, тоді на наступних євробаченнях Україна даватиме менше балів Росії, бо ж українці житимуть у своїй культурі, а не в чужій.
Втім, деякі "звьозди" значно щиріші. Вони прямо запитують: "Как же мы теперь будем крутиться на радио?" Це реальна цитата однієї російськомовної звізди, яку мені трапилося почути на засіданні робочої групи з доопрацювання законопроекту. Отже, всі все розуміють і тому бояться. Бояться справжньої конкуренції.
Що ж, законопроект допрацьовано. Квота для української пісні становитиме у перший рік 25%, у другий - 30%, а далі - 35%, як у Франції.
Але хоч як старалися радіоокупанти, ми не дозволили їм прописати в тексті ніяких винятків для "нішевих" і регіональних станцій, що дозволило б повністю знівелювати закон.
Також ми наполягли, щоб квота виконувалася в кожну третину доби - після цього радіоокупанти вчинили демарш і відмовилися працювати в робочій групі, продемонструвавши свою дивовижну неадекватність і принципове небажання транслювати українські пісні.
Тепер настала черга депутатів ухвалити цей закон. Україна втратила надзвичайно багато через зволікання української влади з підтримкою української мови та культури. А українська мова та культура для України нині важливіші за будь-яке летальне озброєння і навіть за ядерну бомбу. Є мова та культура - є нація, якій є що боронити. Немає - тоді навіщо нам зброя?
4 
35413
Коментарі