Довго живуть ті, хто багато читають. Такого висновку дійшли науковці Єльського університету в США. Люди, які регулярно проводять час за книжками, живуть у середньому на два роки довше.

Експеримент тривав 12 років. Проаналізували дані 3,6 тис. людей поважного віку. Для пенсіонерів, які звикли читати від 3,5 год. на тиждень, ризик смерті на 20% менший, ніж для їхніх ровесників.

— Читати — корисно. Особливо наукові чи науково-популярні статті. Це реальний спосіб подовжити життя, — каже Віктор Досенко, 46 років, професор-генетик із Національної академії наук України. — Але важливо, щоб чтиво примушувало задуматися й працювати мозок. Наприклад, бульварна преса не дає жодного посилу, сприяє лише дегенерації. Після неї людина прискорено старітиме. Варто споживати складну інформацію, що потребує звернень до додаткових джерел. Слід напружуватись і вивчати нові слова. Мозкова діяльність позитивно впливає на здоров'я всього організму. Читання і розвиваючі ігри використовують для лікування людей із хворобою Альцгеймера. Завдяки цим заняттям їхня нервова система не дегенерує.

Про подовження життя іноземні науковці за останній рік видали понад 20 праць. Переважно цією темою займаються в університетах Великої Британії, США та Японії. У дослідженнях йдеться, що наявність домашніх улюбленців зменшує ризик інфаркту та інсульту на 18–20%, раку — на 30%. Споживання горіхів, овочів, фруктів і м'яса поліпшує стан серцево-судинної системи і може подовжити життя людини на 20 років. Сміх знижує ризик передчасної смерті на 50%. Секс замінює біг підтюпцем або теніс і позитивно впливає на серцево-судинну систему — на 50% зменшує ризик інсульту або інфаркту. А оргазм захищає від раку грудей. Позитивно впливає на серцево-судинну систему невелика щоденна доза аспірину, подовжуючи життя на 0,3 року. Фінансовий достаток також сприяє цьому. Заможні люди живуть на 10–12 років довше за бідних.

— Є основні чинники, які впливають на тривалість життя, — каже Віктор Досенко. Він понад 20 років досліджує це питання. — По-перше, це рух. Людина має постійно рухатися, щоб навантажувати м'язи. Тоді не буде кисневого голодування. По-друге, ми не повинні уникати перегрівання чи переохолодження. В розумних межах це необхідно. Природою закладена зміна температур в організмі. У багатьох випадках це запобігатиме хронічним захворюванням і продовжу­ватиме життя. По-третє, потрібне періодичне голодування. Не можна постійно їсти. Тоді клітини в організмі засмічуються й починають старіти. А голодування провокує їх до самопоїдання і таким чином — оновлення. Воно надзвичайно важливе для профілактики серцево-судинних і хронічних захворювань.

На кількість прожитих років впливає психологічний стан людини, її стиль життя й ставлення до інших. Довше живуть альтруїсти, які допомагають суспільству.

— Вони менше думають про себе, більше дбають про інших. На відміну від егоїстів, такі люди живуть довше через психологічні моменти — відчувають себе потрібними, до них добре ставляться.

116 років Христині Нагорній із села на Жадове Семенівського району на Чернігівщині. Вона — найстаріша людина України. Все життя працювала у колгоспі. Була свинаркою і дояркою. Чотири рази виходила заміж. Її єдина донька померла 2000-го у віці 75 років. Христина Нагорна має четверо онуків і 12 правнуків.

У 114 років у жінки почав гіршати зір. Зараз майже не бачить. Також турбує задуха і біль у руках.

Мало фізично працювала і уникала сварок

Японця Кімуру Джіроемона двічі згадали у Книзі рекордів Гіннеса — як найстаршого чоловіка у світі й одночасно — як найстарішого чоловіка із нині живих. Він помер 2013-го на 117-му році життя.

— Потрібно всього в міру. Якою б смачною не була їжа, не варто піддаватися спокусам, — казав він.

Із жінок найдовше прожила француженка Жанна Кальман. 1997-го вона померла у віці 122 років. Пережила доньок та онуків.

— Я мало фізично працювала за життя. Завжди уникала сварок і конфліктів. Намагалася позитивно дивитися на різні ситуації.

×