Антон Головаченко придумав електричний скелет

 

22-річний Антон Головаченко з Києва створив роботизований екзоскелет "Юніексо". Він призначений для реабілітації людей із переломами та паралічем кінцівок.

Пристрій складається зі штанг з електроприводом, пасків та електронного начиння. Керують ним за допомогою нейрошлема чи нейробраслетів, які зчитують сигнал із мозку. Головаченко написав спеціальну електронну програму. Вона підлаштовується під потреби людини й допомагає їй рухатися.

На розробку й виготовлення витратив 10 місяців. Антон придумав його 2012 року для своєї 83-річної баби, у якої відмовила права рука. Він захотів допомогти їй. Зробив механізм, який би дозволив не лише рухати рукою, а й реабілітувати її.

— Тоді на екрани вийшов фільм "Залізна людина". З нього я запозичив ідею модульної системи, яка підлаштовується під користувача, — каже Головаченко. — Кілька разів допрацьовував пристрій. Спочатку екзоскелет був механічний. Потім змінив його на роботизований. Сам автоматично складається.

Спершу чоловік працював над пристроєм сам. Далі допомагали науковці з Авіаційного університету, де він навчається. Пізніше — фахівці й консультанти з інженерії та медицини.

— Ми провели закриті тестування в клініці під керівництвом спеціалістів. Пацієнти залишилися задоволені, — говорить Антон. — Взимку 2014–2015 року я сам скористався винаходом, коли травмував коліно. Пристрій допоміг реабілітувати ногу. За три тижні після зняття гіпсу повернувся до нормального стану.

Екзоскелети для хворих виробляють у США, Ізраїлі, Японії. Однак вони за матеріалами й принципом дії не схожі на винахід Антона Головаченка.

— Мій працює завдяки мобільній програмі. У закордонних є лише спеціальний пульт на дроті. Його прикріплюють до екзоскелета і контролюють лікарі, — продовжує. — Також мій пристрій дешевший. Коштуватиме від 4 до 25 тисяч доларів (104–650 тис. грн — ГПУ). А схожі американські, ізраїльські та японські — майже 70. Ми не використовуємо титану чи інших дорогих металів. Деталі ви­робляємо на 3D-принтері.

Винахідник планує запустити пристрій у масове виробництво. Для цього необхідно 200 тис. євро інвестицій. Екзоскелет може замінити стаціонарне медичне обладнання для засобів пересування.

Антон Головаченко зацікавився робототехнікою у 13 років. Відвідував позашкільний гурток робототехніки. Першим винаходом стала роботизована транспортна платформа переміщення вантажів на складі.

За 50 років допомагатимуть на будівництві

Екзоскелети поступово дешевшатимуть. Їх використовуватимуть у різних сферах, вважає кандидат технічних наук 53-річний Олек­сій Кушнір.

— Спочатку їх створювали для армії. Аби зробити солдатів витривалими в різних умовах. З часом потреба в них відпала. Провідні армії світу робили ставку на роботів-розвідників, компактні броньовики на дистанційному керуванні. Людей намагаються використовувати менше. Натомість скелети стають дедалі популярніші в медицині. За 50 років пристрої використовуватимуть на будівництві. Аби робітники могли за робочий день піднімати більше вантажу. Для цього є всі передумови — міцна та легка пластмаса й недорога електроніка для керування електроприводами ­скелета.

Патент зареєстрував американський інженер

Патент із розробки екзоскелету зареєстрував 1890 року американський інженер російського походження Микола Ягн. Його винахід мав військове призначення. Повинен був полегшити ходьбу, біг і стрибки солдатів.

1966-го у США створили екзоскелет "Хардіман". Його розробляла компанія "Дженерал Елект­рік" і Міноборони США. Він мав збільшити силу люди­ни. З ним можна було піднімати вантажі вагою 110 кг. Однак сам пристрій був ще важчий — 680 кг.

Після появи комп'ютерних технологій і нових матеріалів наприкінці ХХ століття екзоскелети почали виробляти з медичною метою.

×