— Ну говорю же, я полетал! Видно, не время еще умирать, — жартує 52-річний Сергій Пантелєєв у травматологічному відділенні Переяслав-Хмельницької райлікарні на Київщині. 22 квітня його з іще шістьма потерпілими привезли з автозаправки "БРСМ-Нафта", що на трасі Київ — Черкаси за Переяславом. О 8.40 там пролунав вибух.
Епіцентр був у підвалі магазину. На місці загинули п'ятеро: відвідувачі 27-річний Віктор Степаненко та 25-річний Ігор Рум'янцев із міста Кременчук на Полтавщині й працівниці комплексу — переяславки 26-річна Ірина Малякіна, Юлія Самань, 30 років, і 25-річна Віталіна Тарасюк. Увечері в лікарні померла шоста жертва — оператор заправки 37-річна Лілія Башинська.
— Мы с парнями работали на Крюковском вагоностроительном заводе. Ехали в Киев принимать на модернизацию состав метро. Нас было четверо, — розповідає Сергій Пантелєєв. Він весь сивий. Ноги прикриті картатою ковдрою, зламана права рука забинтована. — Нам ехать ровно 4 часа. Эта заправка на полпути. Мы остановились, все вышли. Витя с Игорем пошли пить кофе, я направился к выходу, а Олег стоял возле витрины, — киває на сусіда по палаті. У 30-річного Олега Кушніра праві рука й нога перев'язані, подряпини на обличчі замазані зеленкою.
— Я брелочки смотрел, — говорить Олег. — Как раз подъехал черкасский автобус, в магазин начали заходить люди. Человек восемь. Мы вышли, и через полминуты — взрыв. Я на пару секунд потерял сознание. Очнулся — лежу на асфальте, рука и нога болтаются.
— Я тоже услышал хлопок, увидел небольшую вспышку, — згадує Сергій Анатолійович. — Потом, как в замедленной съемке, — я лечу метров 15, падаю. Ощупал ноги, смог подняться. Попросил каких-то мужиков оттащить Олега. Одного не могу понять: куда делись те пассажиры?
У сусідній палаті лежить 44-річна Світлана Оболевич, журналістка черкаської газети "Нова доба". Вона їхала у відрядження
до Києва.
— Я постійно користуюся цим маршрутом, — говорить. Поряд на стільці стоять пляшка "Миргородської" та йогурт. — Але цього разу водій зупинився не там, де завжди, а далі метрів на 20. Я сиділа в кінці автобуса, переді мною вийшли чоловік п'ять-сім. Зробила пару кроків, і як рвоне! Грохот сумашедший, усе летить. Я розвернулася тікати, тут у спину щось як бахне. Упала на четвереньки. Якісь чоловіки підхопили попідруки і потягли. Потім приїхали "швидкі", всіх помістили в одну палату. Один мужик кричить: "У меня нога отомрет. Почему не оперируют?" А сестричка заспокоює: "Беремо в операційну поки що тих, хто важкий". Я кричу: "Ура, мужики, значить, ми — легкі".
Поряд у палаті лікується 30-річний Сергій Юр, водій-експедитор із Баришівського району Київщини. Він привіз до магазину заморожені продукти.
— Вигрузив і вийшов. Це його спасло, — розказує 59-річна Тетяна Юр, мати шофера.
Біля заправки перебували черкасці 43-річний Станіслав Тугель і на рік молодший Олександр Усіков. Їхали "Деу Ланосом" до столиці. Вони теж у лікарні.
— Я зайшов у туалет, тому мені пощастило більше за всіх, — каже Станіслав Тугель. — Тільки голову порізало і струс мозку маю.
Слідчі з'ясовують причини випадку.
4 
35413
Коментарі