Доньку 13-річну Анастасію намагалася втопити 45-річна Валентина Пацукова із села Тимоновичі Семенівського району на Чернігівщині. Сталося це 12 листопада. Коли дівчинка вирвалася, мати стрибнула у воду. Її врятував міліціонер.
— Усе через нерви, переживання, — каже 43-річний Рустам Бурей, сільський голова Тимоновичів. — 10 років тому Валя поховала чоловіка, рак. Лишилася з двома доньками. Десь років за три її старша Неля теж захворіла на рак. 2010-го померла й вона, був 21 рік. Валя дуже переживала, але все носила в собі. Останнім часом ходила задумана. Десь за три дні до цього мені подзвонили її родичі: з Вальою щось не те. Я її провідав. Ми — куми, разом хрестили дитя в сусідньому селі. Переконав сходити до лікаря. Вранці 12 листопада заїхав, а її нема. Її мама Віра Степанівна почала говорити щось страшне.
— У райвідділ зателефонував дільничний. Сказав, жінка взяла доньку, сказала "дитину повішу, сама утоплюся" і пішла кудись, — згадує Володимир Єрмоленко, старший лейтенант Семенівського райвідділу міліції. — Туди виїхали чотири екіпажі. Я зразу сказав, що треба — до річки. Їдемо, дорогою біжить дівчинка. Вирвалася від мами, бо та тягнула її у воду. Сказала, мама лишилася на березі. Під'їжджаємо, а жінки вже нема. В малої істерика: мами немає.
Єрмоленко пішов берегом річки Снов. Валентину Петрівну побачив над 3-метровою прірвою. Дивилася у воду.
— Здалеку закричав: Валя, привіт. Що робиш? — Рибу ловлю. — Давай разом. Бачу, не реагує. Став підходити. Лишилося метрів 15, і вона стрибнула, почала захлиналися. Я стрибнув за нею.
Міліціонер діставав дна ногами. Витягнув жінку на берег. Її відвезли до райлікарні, доньку — до психолога.
— Валя приймає заспокійливі препарати. Розуміє, що натворила, — каже сільський голова. — Але на душі їй не стає легше.
4 
35413
Коментарі