У руках Євгена Каська вибухнула граната

 

У селищі Крижопіль на Вінниччині поховали 23-річного Євгена Каська. Загинув від вибуху гранати 5 лютого.

— Того дня Женя був у мене з батьком. Помагали дрова рубати. Пообідали й пішли додому. Лягли відпочити. Близько дев'ятої вечора до них прийшли гості. Розбудили Женю, щоб посидів із ними, — розповідає брат загиблого Максим Касько, 30 років. — Говорили про АТО. Тут Женя каже: "Пішли. Я вам щось покажу". В своїй кімнаті зі столу дістав гранату, почав нею крутити. Мабуть, хотів похизуватися. Ніхто не думав, що то справжня. За долі секунди вона розірвалася. Зі стіни впав годинник. Стрілки зупинилися на 00:20.

Євген Касько служив у військовій частині №3008 Нацгвардії України. В зоні АТО не воював. Демобілізувався в жовтні торік. Батьки 53-річний Юрій і 52-річна Лариса подарували йому будинок. Самі переїхали в літню кухню.

— Доки Женя служив, зробили в хаті ремонт. Його повернення дочекалася й дівчина ­Наталка. Навесні мав нести хліб до її батьків. Планували весілля. Зустрічалися чотири роки. Після армії жили разом, — говорить Максим.

Від вибуху постраждала гостя 28-річна Юлія. Отримала глибоке осколкове поранення обох ніг.

— Помітила на його обличчі розпач. Узяла подругу під руку, хотіли вийти з кімнати. В цей момент здетонувала граната. Вже у дверному отворі її зачепили осколки. Інша отримала контузію, — каже Вадим Кобзар з обласної поліції. — Ймовірно, гранату знайшов. Мав металошукача.

Євген Касько працював електромонтером у державній службі охорони. Займався туризмом, велоспортом, був скелелазом. У вінницькому спортивному клубі "Меридіан" працював ­суддею.

— Навєрно, гранату йому хтось дав. Не вирив із землі, бо РГД-5 згниває, — каже Максим. — Ще до армії Женя металошукачем вишукував по полю монети. Якось натрапив на останки солдата в касці Другої світової війни. Поряд лежали гранати. Викликали вибухотехніків. Вони підірвали їх. Попереджав брата, щоб не трогав такі речі. Був йому за няньку. Цього разу не вберіг. Помер миттєво. Три осколки попали в серце.

×