У ніч на 10 травня в селі Нове Чернігівського району 18-річний Сергій Сичов зґвалтував односельчанку Раїсу Нікітіну, 89 років.
Зараз жінка в Чернігівській районній лікарні. Лежить у 5-місній палаті. З ліжка не встає. Поруч на подушці — банани, печиво й цукерки.
— Помолилася, лягла спати. Двері на замок не замикала, — Раїса Дмитрівна втирає сльози. — Сплю. Відчуваю, мені по голові хтось нишпорить. Подумала, кошеня. Відкриваю очі, а мені в обличчя різке світло. Бачу — тінь чоловіка. Він хапає мобілку з тумбочки, кладе собі в кишеню. Глянула на годинник — пів дванадцятої ночі. "Давайте гроші", — каже. "Дитинко, ніяких грошей у мене немає, пенсії ще не було". Тоді він роздягнувся догола — і на мене верхом. Рукою рот і ніс закрив і почав товкти. Кричала, думала сусіди почують. Він узяв мене за ноги, як зігнув утричі. І товче, товче. А мені так боляче, так боляче. Прошуся: "І в тебе ж мамка є. Хіба можна так іздіватись?" Він мовчить і продовжує. Думала, знепритомнію.
Пусти, дитятко, бо я в туалет хочу. А то насцю і всерусь, і тебе загажу, — кажу. Відпустив. У мене туалет спеціальний біля ліжка. З кришкою. Дочка Люда з Ленінграда привезла. Сиджу, а він стоїть і чекає. Довелося лягати. І знову мене товче. Потім ліг. Руку на мене поклав. Вона товста, жирна. Тільки за руку його взяла, щоб із себе прибрати, а він не спить. І давай мене знову товкти. Трохи руку визволю від нього, хрещуся. Кричу: "Ісусе Христе, сину Божий, спаси і помилуй мене". А він своє мовчки продовжує. Тільки пів на п'яту ранку припинив.
Став одягатися, шнурки на кросівках зав'язувати. Взуття хороше, нове, штани теж. Раніше я його не бачила. Пішов, а я встати не можу. Потім донька Валя прийшла. Викликали поліцію і "швидку". Зараз усе болить. Ні сісти, ні встати. Тільки задрімаю, а мені вже здається, що він лізе, — додає Раїса Дмитрівна.
— 8 травня я була в матері. 9-го не пішла, бо холодець варила. У чоловіка 10 травня день народження. Вранці, ще й восьми годин не було, приходить до мене сусід мами Женя Лебідь. Сказав, що мамка кличе, — розповідає донька Валентина Барташ, 61 рік. — Помчала туди. Мама на ліжку лежить, на руках і ногах синці. Все навколо перекублено. А вона: "Валька, маніяк приходив. Гроші вимагав. Мама говорила, що нема. Тоді він сказав: "Якщо грошей немає, буду трахати".
Раїса Нікітіна живе в будинку на шість квартир.
— Стіни тонкі, все ж чутно. Я сусідку, яка через стінку, питала, чому нам не повідомила? "Я думала, вона з кимось із вас лається, — відповіла.
Сергій Сичов живе в цьому ж селі. Він із багатодітної сім'ї. Зараз під домашнім арештом. Йому загрожує до п'яти років в'язниці.
— Син говорив мені — мамо, прости, я не знаю, як все вийшло. Раніше Сергій ні в чому такому не був помічений, — каже мати Сичова Світлана Бовша. — Після закінчення школи залишився в селі. Ходив зі мною картоплю перебирати. Поводився нормально. Тижнів зо два до цього почав пити. Я навіть дільничному заявила, щоб провів із ним розмову. Він приїжджав у п'ятницю, а у вівторок Сергія забрали.
8 
35413
Коментарі