6 січня в селі Джурків Коломийського району на Івано-Франківщині поховали 20-річного Назарія Угрина. 3 січня його вдарив ножем 45-річний Василь Гуцул. Влучив у вену. Угрин помер від крововтрати.

— Того вечора Назар поїхав із чотирма друзями в сусіднє село Турка на дискотеку. Хлопці зайшли в бар "Імперія", а він залишився на вулиці покурити. За хвилину побачили, свариться з якимось чоловіком. Його друг Роман Дрозд вийшов розборонити. Назар уже тримався за груди. Лише сказав: Ром, Ром, і впав, — розповідає однокласниця Юлія Демчук, 20 років.

Один із друзів Назара навчався на медика. Намагався зупинити кровотечу. "Швидка" приїхала за годину. Втратив багато крові. Шукали донорів. Мав рідкісну другу групу з мінусовим резусом. Підключили до апарата штучного дихання. Все марно. Пізніше лікарі сказали: з таким пора­ненням не виживають. Назара один раз вдарили ножем у підключичну вену.

Назарій Угрин закінчив технічний коледж у Коломиї. Працював торговим агентом. Грав у місцевому футбольному клубі "Нива".

— Гуцул живе в Турці. Кажуть, був у АТО. Там утратив ногу. Чи обморозив, чи поранення отримав. Довелося ампутувати. Тепер ходить на протезі, — продовжує Юлія. — Назар із ним не був особисто знайомий. Чому посварилися, ніхто не знає. Гуцул теж мовчить.

— Ще до війни Василь був не зовсім врівноважений. Чіплявся до людей, затівав бійки, — додає 59-річний Степан Глинянюк, тренер Назарія Угрина. — А після повернення став геть неконтрольований.

Василь Гуцул заперечує свою вину.

×