— З мамою приїхав на цвинтар до покійного батька, аби поставити квіти, прибрати. А її немає. Спочатку подумав, що це містика, такого не може бути. Згодом з'ясував, що його перепоховали. Дозволу на це в нас ніхто не питав. Та якби й спитали, то відмовив би. Бо це цинічний вандалізм. Той, хто це зробив, неодмінно має відповісти і сидітиме в тюрмі, — каже киянин Костянтин ГАДЖА, 21 рік. Могилу його батька, героя Небесної сотні 47-річного Петра Гаджі із села Гоголів Броварського району на Київщині перенесли в місто Рахів на Закарпатті. Костянтин про це довідався за місяць.
— Перепоховання Петра Гаджі добилася його старенька мама Марія Миколаївна. Вона близько року вела з нами переписку. Просила, щоб тіло сина перенесли в Рахів, у сімейний склеп. Там їхня батьківщина. За могилою у Гоголеві ніхто не доглядав. Планували громадою зібрати гроші на пам'ятник. Бо досі там стояв дерев'яний хрест, — розповідає Марина з Гоголівської сільської ради. — Син загиблого Гаджі та його колишня дружина звинувачують нас у вандалізмі. Та всі правові норми перепоховання дотримані.
Петро Гаджа народився в Рахові. 14-річним із матір'ю переїхав у селище Білики Кобеляцького району на Полтавщині. Останні роки жив у Києві.
— Петро Миронович був на Майдані з перших днів. Чергував уночі, входив до восьмої сотні Самооборони. Під час подій під Верховною Радою, 18 лютого, наковтався газу. Товариші хотіли дати йому респіратор. Та він відмовився, сказав: "Беріть собі, а я й так хворий". Наприкінці лютого потрапив до лікарні. Майже місяць лікувався від газових опіків бронхів і легень. За кілька днів до смерті залишив лікарню, збирався до санаторію, але 22 березня його не стало, — розповідає народний депутат 26-річний Андрій Лозовий.
2 
35413
Коментарі