— Батько нам усе життя зіпсував. Але ніхто не ждав, що Лєна його уб'є, — каже рівнянка 21-річна Наталія Мініч. Її батька Федора Манзика на 50-річчя закатували четверо чоловіків. Убивство замовила старша донька.
Зараз 27-річна Олена Манзик у в'язниці. За замовлення вбивства отримала 13 років. Провини не визнає, чекає Апеляційного суду.
Родина Манзиків жила в місті Кузнецовськ Рівненської області. Федір Леонідович працював водієм вантажівки на атомній електростанції, дружина Лідія Дмитрівна — на будівництві. Отримали двокімнатну квартиру в будинку №13 на вул. Вараш. 1987-го народилася Олена, за шість років — Наталія.
— Мама тягла нас, як могла, — згадує Наталія. — Все на своїх плечах. Батько постійно приходив п'яний. Маму бив, різав ножем, ми через вікна тікали. З дитинства тільки помню ці драки і п'янки. Маму на горілку підсадив, що вона досі не може вилікуватися.
1998 року Лідія покинула чоловіка. Познайомилася з далекобійником і з доньками переїхала до нього в Одесу.
— Там я підробляла в чужих людей, — розповідає Наталія. — Тьотка-бізнесменша строїла магазін, а я помагала. Хазяйство тримала, прибирала, мила посуду. Мене кормили, давали 80 копійок на булочку. Металолом таскала, щоб за щось жить і в школу ходить. Тьотка хотіла оформить опікунство, але приїхав дядько та забрав мене. Лєна не хотіла їхать, лишилася з мамою в Одесі. Вона подросток була, після дев'ятого класу. Вчилась у ПТУ, підробляла офіціанткою.
З 9 років Наталію виховувала Віра Ближчик, сестра матері. Забрала до себе в село Великі Телковичі Володимирецького району Рівненщини, оформила опікунство.
— Спочатку в мене була дуже велика злость на батьків. Що нарожали нас і покидали по світі, — додає. — Тоді стало їх жалко. Через два роки мама з сестрою приїхали до нас. Маму в Одесі побили якісь бомжі, то Лєна її вихажувала. Памперси купляла, з ложечки годувала.
16-річною Олена повернулась до Одеси. Працювала офіціанткою, потім виїхала на заробітки до Лівану. П'ять років тому вийшла заміж за на рік молодшого молдованина Дениса Єсіна, 2010-го народила сина Віктора.
— Ми з нею практично не бачилися, — продовжує Наталія. — Вона періодично поверталася до України. Жила то в Одесі, то в батька в Кузнецовську. Якось пропала, що даже хотіли в розшук подавати. Я закінчила коледж, вступила в інститут, вийшла заміж. Все наладилося, привикла до нормального життя. І тут Лєна повернулася й оп'ять двадцять п'ять.
У жовтні 2012 року Олена повернулася до батька в Кузнецовськ. Привезла сина Віктора. Чоловіка покинула.
– 29 жовтня ми з чоловіком поїхали їх провідати, — згадує Наталія. — З порога я пожаліла. Тільки побачила п'яного батька, одразу повернулися всі воспомінанія. Але випили з Лєною на кухні вина, подивилися відео з мого весілля. Десь у вісім вечора батько проснувся, почав з Лєною сваритися. Потім до нього прийшла якась компанія. Я з чоловіком і племінником пішли спати. На ранок поїхали додому. Батька вже не було. Лєна казала, що він вночі поїхав далі пити, святкувати своє 50-річчя.
Тієї ночі Федора Манзика вбили четверо місцевих. За $2 тис. їх найняла Олена. Вночі вивезли тіло до лісу і підпалили. За кілька днів його знайшли грибники.
— Лєна казала, що батько її довів. Обзивав, малого швиряв, байстрюком називав, виганяв. Не мала куди йти, — каже Наталія. Вона живе у Рівному в гуртожитку, навчається у Національному університеті водного господарства і природокористування, перейшла на п'ятий курс. Батька поховали, сестра у в'язниці, мати — на примусовому лікуванні від алкоголізму.
— Зараз Лєна жаліє, вибачається. Але якби не вона його убила, то він її. Він з дитинства бив її, в школу з синяками ходила. Не вірю, що все організувала сама. Ті четверо чоловіків з батьком пили.
Сестра Федора Манзика 40-річна Валентина Пешко живе в селі Половлі Володимирецького району Рівненщини. Говорить, брата вбили через квартиру.
— Племінниці зробили з брата тирана, — говорить. — Кинули його, 16 год не згадували. Він жив тут сам, на біржі стояв, на хліб і пляшку заробляв. Так же звалилися на голову дочки. Лєна тільки приїхала, заявила, що хватить йому самому жити в квартирі. Він не хотів нікуди йти, то наняла чотирьох мужиків. Федю не просто вбили, а замучили. Вісім ножових ран у шию і груди. В ліс вивезли ще живого. Там Федя отямився, просився відпустити, обіцяв віддати квартиру. Вони його підпалили живим. Прощення їм нема. Тепер усі п'ятеро скидають вину одне на одного.
У трагедії Валентина Пешко звинувачує братову дружину Лідію.
— Федя був акуратний, із сусідами мирно жив, — говорить. — Це Ліда запустила тих дітей. Лєну в Одесі на панель поставила. Вона в Лівані проституцією занімалась. Не хочу про них і балакать. Бог знає про те убійство й накаже їх. Я хочу Лєні довічного.
Четверо виконавців кажуть, що Олена також брала участь у вбивстві батька.
— Лєна взяла ножик, підняла голову йому і почала різати горло: "Це тобі за мать, це тобі за мене, будеш ти горіть в аду", — згадував на допиті Олександр Ткач, один з убивць.
Син Олени 4-річний Віктор живе в селі Кам'яне Рокитнівського району Рівненщини. Опікунство на нього оформила 47-річна Тетяна Мініч, свекруха Наталії. Дитину хоче забрати батько 26-річний Денис Єсін.
— Я Вітюшу не віддам. За два роки дуже його полюбила, без нього не уявляю свого життя, — каже Тетяна Мініч. — Денис два роки не цікавився ним, знайшов собі другу жінку. Якщо забере Вітюшу в нас, то Лєна втратить останній шанс на свободу. Вона адекватна людина, сама не зрозуміла, що наробила.
Коментарі