— Маша каже сьогодні: я тебе люблю. Обнімає мене. Вона за мной, дєдом і бабою страховище як тягнеться. А мама наша дитину прокурила і пропила. Я своєї дівчини нікому не віддам. Для неї нічого не жалію. Заробив гроші, купив лісапету за тищу сімсот. Заробив ще — купив сережки, ботіки й гітару, а собі — бензопилу, — каже 42-річний Валерій Піщур із села Грабівка Куликівського району Чернігівської області.
Вісім місяців тому 27-річна Марта Попович покинула його й 1,5-річну доньку. Тепер хоче повернути дитину через суд. Живе в селі Вербівка Ріпкинського району на Чернігівщині з матір'ю і сином від першого шлюбу Василем, йому 8 років.
Служба у справах дітей віддала дитину матері, але чоловік подав до суду. 5 березня вирішуватимуть, із ким залишиться дівчинка.
— Канєшно, мені дитина потрібна. Я ж мати. Хотіла від нього втекти з малою. Але він догнав і побив мене. Сказав, щоб ішла сама. Він напивався і бився. Не помагав, увесь день біля мопеда сидів, — Марта Попович більше розмовляти не хоче. — Я на роботі, мені ніколи.
Кажуть, заробляє тим, що перебирає картоплю в людей.
Марта й Олексій прожили в цивільному шлюбі два роки. Мешкали з батьками чоловіка 64-річною Надією Миколаївною і 67-річним Костянтином Несторовичем. 23 червня торік жінка пішла з дому.
— Я не думав, що Марта втече, — каже Валерій. — Пошов у хату, вложив Машу спать і сам задрімав. Просинаюся, наче щось мене дьорнуло. Побачив, що на гардеробі її сумки нема. Я все пойняв. За лісапету — й до автостанції. Туди 7 кілометрів. Думав, успію, але автобус поїхав. Та головне, що дівчина зі мною.
У мене і щас у голові, що ж вона хотіла від мене? Я її вдів, як королєву. Часи купив, кольце зробив із бронзи, як обручальне. Купив ще одне, позолочене.
Марта просто любітєлька ковтонуть. Як попала в роддом, я сказав: хватить пить і курить. Вона пообіцяла, що не буде. Я поїхав працювати на ферму в Горбів. На поля воду возив трактором. Почали люди звонить, що вона вмазана ходить. Людям гомоніла, що їй надоїло коло плити стоять. А кому ж ти вариш? Сім'ї своїй.
Василя вона в 19 год народила. Вчилася на повара. Документов немає. Сюди приїхала — двоє штанів, випускне плаття, светр, сумка і кохта, — продовжує. — Казала, що їй не потрібна ні моя дівчина, ні гроші. Жаліла, що родила дитину.
Я хотів нормального життя. Хлопця її забрав. Дитя не знало, якою рукою їсти, стригтися боялося у 6 років. Моя мати питала, що він робив удома. Він відповів: кірпічі складав, вино пив, пиво.
Я ж у Бога дівчину просив. Сам ногті їй обрізую, купаю. І таблєтки навчився давать. Тьху-тьху, переболіла вже. Памперс їй одіну на ніч — і спокойно спить. А Марта по сраці ляпала. Другий мужик на мойому місці так би вшелив, щоб і з кроваті злетіла. А я терпів. Від того болячки вилазили. Я й таблетки од нервів пив, і ногу одбирало, і вавки на голові появилися. Врач сказав: то — нєрви.
Коня Маші зробив дерев'яного, он вона вихається. Музику любить — страховище, під гармошку танцює. Їсть уже сама. М'ясо любить, ой-йой. Я любітєль рибу ловить. І вона любить. Повибираю кістки, пожую і даю їй. Грубу топлю, вона дрова подає. Віником хату замітаю, і вона бере після мене, мете. Дівчина ж росте. Дід у нас корзини плете, сплете і їй маленьку. Да, Маша? — каже до доньки. — А Марті дівчину не віддам. Мені й сестра, й батьки поможуть. Все село тут за мене.
— Валєрік боїться, щоб Марта не вкрала дитину. На батьков не може кинути, тому сидить дома з нею сам, — каже сестра чоловіка 44-річна Жанна Якимович. — Марта курила й випивала. Ховалася на городі з чекушкою. Тепер у дитяти серце хворе й анемія. Вони удвох випивали. Жили на материну і батькову пенсії. Вона мать-одіночка, на свого сина Васю получала 380 гривньов. На роботу ні вон, ні вона не стремились. А до Маші щодня ходжу. Ми всі на нервах, бо одне каже, що Машу заберуть, а інше — що оставлять.
Служба у справах дітей Куликівської райдержадміністрації вирішила, що дитина житиме з матір'ю.
— Питання цієї сім'ї двічі розглядали на засіданні комісії з питань захисту прав дитини. Негативної характеристики на маму не було. Жінка пояснила, що боялася чоловіка й тому пішла з дому, — каже начальник служби Людмила Клунко. — Батько не працює, власного житла не має. Тому комісія прийняла рішення на користь матері. За законом, малолітня дитина не повинна бути розлучена з нею.
Засідання Куликівського районного суду призначили на 5 березня.
8 
35413
Коментарі