— Не думала, що буде так важко. На роботі можуть не привітатися. Без пояснень не дати відрядження. Але це нормальна реакція системи, якій чинять спротив, — каже 48-річна Лариса Гольник, суддя Октябрського районного суду Полтави.
Сім місяців вела справу проти полтавського міського голови 48-річного Олександра Мамая. Його судили за незаконне виділення земельних ділянок під торгівлю своїй падчерці 33-річній Ірині Климко, депутату міськради.
У червні Лариса Гольник оприлюднила відео, на якому мер із колишнім заступником 34-річним Дмитром Трихною намагалися домовитися з нею про закриття справи. Пропонували $2–5 тис. хабара, за словами Лариси Владленівни. Невдовзі Мамай зібрав брифінг і заявив, що Лариса Гольник вимагала в нього кошти. Суддя взяла самовідвід.
Чому вирішили публічно заявити про спробу дати вам хабар?
— Коли прийшов Трихна з пропозицією досягнути "компромісу", я вирішила їхати в Київ. У Полтаві був ризик, що інформацію"зіллють". У столичному УБОЗі прийняли заяву про злочин, внесли в реєстр досудових розслідувань. Зустрічі по цій справі фіксували спеціальною технікою в рамках кримінального провадження.
Про хабар та посередництво Трихни Мамай говорив обережно, не прямо. Я ж не мала права його провокувати. Передачі грошей так і не відбулося. Напевно, його попередили.
Як до цієї ситуації поставилося ваше керівництво?
— Коли я пішла проти мера, на роботі почалися проблеми. Голова суду Олександр Струков у присутності двох працівників апарату обізвав мене сучарою. Але свідки цього не підтвердять — бояться. Заступник голови суду казала: "Якщо вам з нами погано, можете піти". Причин для мого звільнення немає. Тиснуть морально.
Я прийшла до голови суду повідомити, що урегулювати наш конфлікт приїде голова Ради суддів України Валентина Симоненко. Він виштовхав мене з кабінету. Мабуть, здали нерви.
Про корупцію в судах та тиск системи ви з колегою Сергієм Бондаренком (суддя Черкаського апеляційного суду. — ГПУ) заявили на засіданні комітету з протидії корупції. Це явище може стати масовим?
— Ні. Для цього треба своє життя перетворити на боротьбу. Пожертвувати відносинами з колегами. Більшість до цього не готові. Та й довести тиск системи — складно. Адже такі речі відбуваються за стінами суду, де немає камер.
Які корупційні схеми діють у судах?
— У недобросовісного судді зазвичай є "потрібні" адвокати, яким він довіряє. Вони називають клієнту варіанти вирішення проблеми.
У кримінальних справах розцінки залежать від тяжкості покарання, у майнових суперечках — від суми позову. Скоро в Полтаві судитимуть суддю з Харкова Сергія Лазюка. Харків'яни прозвали його "Серьожа-четвертак". Він брав 20–30 відсотків від суми позову. Посередником може бути помічник судді, секретар чи інша довірена особа. Рідко коли суддя бере хабар сам. Зловити його на гарячому складно.
Справи між суддями розподіляє електронна система. Чи справді ніхто не має на неї впливу?
— Працівники авторозподілу навчилися підлаштовувати справу під суддю. Роблять це, наскільки відомо, лише за вказівкою голови суду. Наприклад, треба розглянути кілька десятків справ, серед них є важлива. Усього — чотири судді. Одного відправляють у відрядження, іншого — в нарадчу кімнату. Лишаються двоє. Шанси отримати потрібну справу збільшуються в кілька разів.
Як боротися з корупцією в системі?
— Найперше — гарантувати безпеку суддям, які повідомляють про пропозиції хабарів чи тиск на них. Переводити на роботу в інше місто, до іншого суду. Друге — підвищити зарплату суддям, щоб не хотілося брати "зі сторони". Третє — Верховний суд України має забезпечити єдність судової практики. Щоб суди нижчих інстанцій орієнтувалися на неї. Бо нині, на жаль, часто за аналогічних ситуацій бувають різні вироки.
Чи потрібна переатестація суддів?
— Так. Суддівський корпус досі не самоочистився. Під час судової реформи старше покоління може поступитися молодшому. Крім того, на переатестації будуть представники громадських організацій із дорадчим голосом. Процес транслюватимуть у мережі. До цього суспільство не оцінювало суддів.
3 
35413
Коментарі