— Я плавала там. И загорала. Там было хорошо. Потом я не знаю, что произошло. Я просила маму и папу проснуться, а они не слышали. Папа кашлял с кровью и не мог встать. Я молилась, чтобы хоть мама проснулась, — розповідає 6-річна Анжеліка Самило з Харкова. Вона три доби пробула у квартирі з мертвими батьками в турецькому містечку Махмутларі.
Уранці 22 червня сусіди почули плач за стіною. Гукнули дитину з вулиці. Анжеліка вийшла на балкон і попросила води та їжі.
— Сусіди викликали швейцара. Він відкрив двері апартаментів. В'ячеслав і Майя нерухомо сиділи в кріслах. Неживі. Їхня донька сказала, що батьки вже три дні сплять. Мовляв, намагалися встати, але засинали, — розповідає надзвичайний посол України в Туреччині Сергій Корсунський.
Подружжя 38-річний В'ячеслав і 37-річна Майя Самило з Харкова в Туреччину приїхало 8 травня.
— І мене з собою взяли, — каже їхня подруга Ірина Кулеба, 35 років. — Сказали, разом торгуватимемо в Анталії шкірою. А вже на місці з'ясувалося, що роботи нема. Я повернулася в Україну.
Родина зняла квартиру в 6-поверховому будинку для курортників у Махмутларі. Платили 6 євро (140 грн. — "ГПУ") на добу. Сусіди розповіли поліцейським, що чули сварки. Подружжя випивало.
— В'ячеслав та Майя могли впасти в алкогольну кому, за попередніми висновками поліції, — каже Сергій Корсунський. — Медики проведуть розтини та експертизи, а поліція — слідство.
27 червня Анжеліку привіз в Україну уповноважений президента України по правах дитини Микола Кулеба.
— Дівчинка не зовсім розуміє, що сталося, — каже він. Анжеліка тримає його за руку, притискає ведмедика до грудей. — З нею мають попрацювати психологи. Вони допоможуть розповісти дитині, що сталося з батьками.
Зі столичного аеропорту "Бориспіль" Анжеліку забрала баба по батьковій лінії Ганна Ведіщева, 62 роки.
— Кровиночка моя, — обіймає дівчинку і плаче Ганна Олексіївна. — Ти ж у мене єдина розрада. Анжеліка буде в нас. Я живу з двома синами й невістками.
Жінка не може оформити опікунство, доки з Туреччини не передадуть довідки про смерть подружжя.
30 червня в Туреччині провели судово-медичну експертизу. Попередня версія смерті від алкоголю не підтвердилася.
— Результатів ми ще не знаємо, — каже Ганна Ведіщева. — Та я впевнена, що діти загинули не від алкоголю. Вони не вживали. Якщо ж турецькі експерти таке напишуть, я замовлю повторний аналіз.
Тіла В'ячеслава та Майї привезуть в Україну наприкінці липня — після закінчення слідства.
— До мене прийшов представник Інтерполу й усе розказав, — закриває обличчя руками старший брат В'ячеслава Олексій Самило, 47 років. — Ми з мамою шукали Славіка з Майєю півтора місяця. Ніхто з рідних не знав, де вони. Поїхали й нікому не сказали. Наша мама обійшла всіх знайомих. Плакала, молилася. Чому вони так вчинили — не знаємо. У мене враження, що в цій історії турки хочуть щось зам'яти. Вони не могли померти від алкоголю. Хіба на свято іноді випивали, не більше.
— Славик работал мебельщиком. Майя — риелтором. Они уже отдыхали в Турции. В этот раз очень спешно отъезжали, — розповідає їхній сусід Андрій Каплан, 39 років. — Славік казав, що їде за меблевою фурнітурою, заодно відпочинуть. Вони були досить замкнуті. Знаю, що кредити мали. А щоб випивав — ні. Я за сім років їх навіть із пивом не бачив.
7 
35413
Коментарі