Восени город підживлюють калієм і фосфором

 

67-річний Броніслав Котвіцький із селища Рокині на Волині восени, коли викопає картоплю, підживлює город фосфорними та калійними добривами.

— Якщо внести весною, толку мало. Два або більше місяців розчиняються. Мають уже працювати, а не попадати в землю. Якось посипав весною, як садив картоплю. Восени копав, а цілі білі гранули ще попадались, — пригадує.

Броніслав Болеславович — агрохімік, кандидат сільськогосподарських наук. Діагностує ґрунти на вміст поживних речовин. Якщо чогось бракує чи в надлишку, культура гірше росте, падає врожайність.

— Фосфорні й калійні добрива сприяють кращому цвітінню, збільшенню зав'язі. Внесені восени закладають урожайність на наступний рік. Фосфорні хороші тим, що насичена ними рослина менше потребує вологи. Легше переживає посуху. Зі зміною клімату це стає актуальним. Але надмір фосфору й калію у ґрунті — теж недобре. Уповільнює надходження інших елементів. Аби визначити точну дозу, роблю діагностику ґрунту. Є шість рівнів браку фосфору й калію в землі. Дозування на пакунку з добривом розраховане на середній рівень. Краще орієнтуватися на нього, ніж зовсім не підживлювати, — радить.

Добрива передисковують або пересапують, щоб увійшли в землю. Глибина — така, на якій росте культура.

— Де весною буде перець, помідори, огірки, картопля, добрива присапують на 10–15 сантиметрів углиб. У буряків глибший корінь. Треба сипати добриво під оранку. Можна розсипати по грядці з полуницею і теж пересапати.

Фосфорні й калійні добрива не випаровуються. Їх можна вносити і в суху погоду. Але пересохлий ґрунт важче обробляти. Тому краще розсипати добриво, коли пройдуть дощі, й передискувати город.

— У вересні обіцяють дощі. Саме почнуть сіяти озимину. Одразу радив би вносити фосфорні й калійні добрива. Озимина сформує міцне кореневище, краще перезимує. Підживлена восени дає врожай утричі-вчетверо більший за підживлену весною. Аби зекономити, заразом можна внести й азотні. Але не переборщити. Як зайве дати, то озимина швидко піде в ріст. Прихворіє взимку, бо в ній буде менше цукрів.

Азотні добрива одразу закривають ґрунтом. Інакше випаровуються, не дають ефекту. Це стосується і гною.

— Органічні добрива найкраще вносити перед оранкою. Якщо орете весною, тоді й вносьте. Гній не може лежати не закритий ґрунтом. Коли обмежений доступ повітря, відбувається процес гумусування. Гній розкладається і живить землю.

100 кілограмів селітри вносять у вересні на 1 га поля, щоб підживити азотом озимину. Це за умови, що ґрунт бідний. У чорноземи й удобрені ґрунти селітри дають удвічі менше.

6 годин найдовше може лежати гній чи перегній, розкиданий на городі. Тоді слід переорати із землею. Що довше буде відкритий, то менше підживить ґрунт.

Землю розкислюють крейдою

На кислому ґрунті погано родять культури й росте бур'ян сосонка. Тому восени його розкислюють.

— Можна й весною, але кислотність вирівняється лише на осінь. Втратите час. Найкраще — восени. За зиму в землі пройдуть усі хімічні процеси. Весною кислотність упаде до норми, — розказує Броніслав Котвіцький. — Землю розкислюють крейдою. Має бути перемелена наче борошно. Середня доза — 2,5–3 тонни на гектар поля.

×