— Коли вибираю саджанець груші, дивлюся на корінець. Що густіший, то швидше росте деревце, — каже 37-річна Сніжана Кликур із села Зоряне Христинівського району на Черкащині. — Щороку саджу по одному. На третій-п'ятий рік дає врожай.
Найчастіше садять грушу у вересні. Якщо навесні, то — до початку травня, коли розпускаються бруньки. Завдяки осінній посадці швидше формується додаткове коріння й дерево добре приживається. Для груші найкраще підходять чорноземи. Саджанець ставить у яму, розправляє коріння і потроху засипає землею. Струшує двічі, щоб між корінцями не залишилося вільного місця.
— Дерево краще приживається, якщо перед посадкою на 2–3 години поставити його в розчин. Змішати піввідра глини, піввідра перегною та 100 грамів суперфосфату.
Коли груша росте, крона в неї сама формується. Гілки під вагою рясних важких плодів відхиляються. Тому дерево добре освітлюється.
— До зими молоді дерева готую з жовтня. Від морозів ховаю корінці. Насипаю навколо дерева 20 сантиметрів ґрунту. Щоб грушу не їли комахи й миші, обмотую стовбур шматками шпалер, підв'язую шнурком. Також можна намотати клейонку, якою оббивають вікна. Для відлякування гризунів у садку між деревами розставляю консервні банки з дьогтем.
Груші треба часто поливати, особливо на початку і наприкінці літа. Якщо це зимові сорти, то у вересні, коли наливаються плоди. На одне молоде дерево потрібно 40–50 літрів води, а на доросле — 150–200 літрів за один раз.
— Щоб захистити від морозу, підживлюю дерево. На квадратний метр навколо стовбура беру по столовій ложці суперфосфату й сульфату калію. Роблю отвори завглибшки 20 сантиметрів і кладу туди добриво. Поливаю водою та засипаю ґрунтом.
4 
35413
Коментарі