— Мангольд — це те саме, що буряк, тільки листовий. Листя зелене з червоними прожилками. Як у бурячків, — розказує Сергій Іванчук, 55 років, із села Дідівщина Фастівського району на Київщині.

Корінь у рослини невеликий. Все йде в зелень. Сіють мангольд у квітні, а вже за місяць листя зрізують і кришать у салат, кидають у борщ, крутять голубці. Це салатно-шпинатна рослина. Багато на залізо, калій, фосфор.

— Це багаторічна культура. Треба сіяти десь у куточку, щоб не мішала й там не перекопувалося. Зрізали лист — новий пускає. На зиму залишається в землі. В кого перезимував із минулого року, то вже в березні починає проростати.

Мангольд — одна з найдавніших культурних рослин. Була відома ще 400 років до н. е. Найбільше його вподобали греки й римляни. Тому листовий буряк ще називають римською травою.

— Він невибагливий. Не боїться посухи, морозу. Можна робити повторні посіви в червні, серпні. До морозів ще виросте й вкоріниться на зиму.

×