— Раніше всіх у селі маю на столі свіжі помідори. Вирощую їх не в теплиці чи на вікні в хаті, а на городі. Сію наприкінці жовтня–початку листопада в ґрунт, — каже 46-річна Христина Брагінець із селища Чуднів Житомирської області. — Завдяки цьому помідори цвітуть і дозрівають на два-три тижні раніше.
Уперше зробила такий експеримент п'ять років тому, коли в насіння закінчувався термін придатності.
— Щоб не викидати, посіяла в землю. Відтоді роблю так із кропом, петрушкою та салатом. Як тільки зійде сніг, зелень видніється на городі.
При осінньому посіві потрібно збільшити кількість насіння в півтора разу. Тут йде природний відбір — слабші насінини пропадають, а сильніші ранньою весною проростають. Тоді вони витриваліші перед стрибками погоди.
— Ці овочі стійкі до хвороб, і їх не їдять шкідники. Тому економлю гроші на препаратах від фітофтори. Без обприскування помідори будуть екологічно чисті.
Насіння слід класти в ґрунт глибше, ніж при весняному посіві. Зазвичай глибина 1,5–2 см, а тут 2,5 см.
— Вирощені із зимового посіву помідори довго не зберігаються. Готую щось із них за кілька днів.
Насіння не замочує й не обробляє стимуляторами росту. Воно має просто лежати в землі й загартовуватися.
— Сіяти треба якнайпізніше, щоб не почали проростати. Коли видно, що починаються заморозки, сію помідори.
Землю для посадки перекопує. Боронує граблями, щоб стала пухка. Дно рівців присипає тонким шаром сухого піску. Щоб овочі вкоренилися, мульчує грядки сухим листям, торфом, компостом або перегноєм на висоту 4–5 см. Ділянку з помідорами накриває соломою.
4 
35413
Коментарі