— Аквілегію ще називають "орлик" або "ельфійські вушка", — каже 31-річна Кароліна Скорик із Білої Церкви на Київщині. — Її насіння закопую в сніг, щоб не пробилося передчасно. Так вилежується і навесні гарно проростає.

Аквілегія — кущ заввишки 15–60 см із махровими квітами яскравих кольорів. Найчастіше це сині, фіолетові чи рожеві з білим. Їх є майже 100 видів. Низькорослі, високорослі, махрові, звичайні. Цвітуть з червня до серпня, кожна квітка — не менше тижня.

— Це багатолітні рослини, з якими не треба панькатися. На одному місці ростуть чотири-п'ять років. Якщо довше, то квітки на кущі дрібнішають і рідшають.

У лютому насіння змішує з промитим піском або ґрунтом і кладе в картонну коробку. Викопує в землі яму, ставить коробку й засипає снігом. На початку квітня цю суміш висіває у квітник на постійне місце.

— Можна покласти насіння на місяць у холодильник. Потім посіяти у ящик із землею для розсади. Слід взяти глибокий, бо у квітки довге коріння. Якщо в кімнаті щодня буде 18 градусів тепла, рослини виростуть за два тижні.

Сіяти квітку потрібно не на відкритих ділянках. Сонце її обпікає. Найкраще, щоб була напівтінь.

— Про місце варто думати зарання. Доросла аквілегія погано приживається на новому. Тому краще не ризикувати й не пересаджувати.

Щоб розсіяти квітку, слід на початку серпня зібрати насіння.

— Якщо є кілька видів, краще сіяти їх окремо. Бо можуть запилити один одного й зацвітуть абсолютно нові гібриди, яких ви не чекали.

Не варто ділити кущ раніше трьох років. До цього часу рослина може всохнути. Роблять це в березні чи у вересні. Кущ акуратно викопують і обрізають більшу частину листя. Коріння промивають у тазу з водою і ножем розрізують вздовж. Зріз присипають деревним вугіллям. Розділені частини висаджують у ґрунт.

×