Торік у жовтні в Україні відбулися місцеві вибори. 5 листопада Полтавська міська рада офіційно оголосила їх результати. Про рік депутатства говоримо із 27-річним Юліаном Матвійчуком, депутатом Полтавської міськради, колишнім бійцем "Азову", головою міського осередку "Свободи".

Що вдалося за рік?

- По-справжньому відчував себе депутатом перші два місяці. Тоді мали змогу щось робити. Мамай (Олександр Мамай, міський голова Полтави, за даними е-декларування входить у п'ятірку найбагатших мерів України. - Gazeta.ua) після Революції гідності почував себе не дуже впевнено. Тому вдалося дещо зробити - новий регламент сесійних засідань, погоджувальну раду, увійти в профільні комісії, розширити повноваження помічників-консультантів. Коли місто засипало снігом, ми очолили профільну комісію по прибиранню. Майже всі депутати, крім "Совісті України" (партія Олександра Мамая, у міській раді має 7 депутатів. - Gazeta.ua), виходили на вулиці чистити сніг, контролювали роботу комунальних служб.

Але все змінилося, коли Мамай об'єднався із "Рідним містом" (партія, яку очолює колишній губернатор Полтавщини, екс-"регіонал" Олександр Удовіченко. - Gazeta.ua). Почали перетягувати депутатів. Їх стала більшість. Через "ширку" ми не можемо нормально працювати. Наших ініціатив не підтримують.

 

Ви розчарувалися в роботі?

- Скоріше в депутатах, які підтримують мера-сепаратиста. Мамай живе ще в Радянському Союзі. Там залишився, а тут заробляє. Україна для нього - щось тимчасове. Навіщо тоді трудитися заради неї?

Маю підозри, що він має стосунок до підриву пам'ятника Мазепі в центрі міста (пам'ятник встановили у травні цього року. За кілька днів до відкриття його підірвали невідомі. - Gazeta.ua).

Які ініціативи найтяжче йдуть?

- Ті, які не приносять грошей. Якщо на проекті не можна заробити - його навіть не пустять до розгляду.

У міській раді є програма підтримки молодих бізнесменів. На неї виділяють 200 тисяч гривень. Але в середньому молодь подає бізнес-проекти на 1,7 мільйона гривень. Кажу: давайте збільшимо суму. Ні.

За останній квартал ми перевиконали бюджет на 100 мільйонів гривень. Вирішили, що 60 мільйонів відправляємо на ремонт дахів, 40 - на дороги. Знаю, що не обійшлося без відкатів і на дороги дійшло 8 мільйонів. Подав депутатський запит по цій інформації. Відписують, що це закриті дані. Хочемо зробити незалежну експертизу доріг - наскільки вони якісні. А поки мер потирає руки. Городяни раді, бо ж дороги таки роблять.

Люди теж інколи розчаровують. За нашими підрахунками 14 відсотків полтавчан взяли від Мамая цукор і проголосували за нього (з червня по жовтень 2015-го від "Совісті України" пенсіонерам Полтави роздавали по 8 кг цукру. - Gazeta.ua).

 

Що робити, аби не голосували за гречку, цукор, ліки?

- Обмежити вік виборців. Продукти "за голос" беруть переважно пенсіонери. Для старших людей дуже важливо, аби платили пенсію. Вірять тому, хто її пообіцяє.

Ще одна категорія продажних голосів - наркомани та інші асоціали. Не можна порівнювати їхній голос із вибором людей, які чесно заробляють. Тому важливий рівень знань людини, яка йде на дільницю. Я би ввів анкетування перед тим, як дати виборцеві бюлетень. З елементарними питаннями: хто президент чи прем'єр-міністр. За нашими даними, 2,5 відсотка людей не знають очільника держави, а 7 відсотків - прем'єр-міністра.

Комісія на місці вирішує - чи давати виборцю бюлетень. Таку практику запроваджують у Польщі, США.

До депутатства ви були в АТО. Не жалкуєте, що пішли в політику?

- В той час "Азов" відвели з передової. Ми довгий час просто сиділи в Маріуполі. Якраз почалися розмови про вибори. Відчув, що потрібніший на мирній території. Треба було комусь заходити в міськраду і контролювати її.

Інколи про це жалкую. Бо в міській раді вигідно працювати тільки бізнесменам, які лобіюють свої інтереси.

 

У владу зайшло багато майданівців, бійців АТО, волонтерів. Це дало результат?

- Народ надіявся, що результат буде кращий. Але не склалося. Люди, які потрапили у владу після війни чи Майдану, все залишили там. Одиниці мають сили добиватися чогось для людей. У решти виникає відчуття, що їм винні. Деякі мої колег почали компенсовувати час, який провели в АТО - вибивають собі землі, виплати.

Це звичайний процес. Бо доброволець завжди розраховує на результат. Поки він воює, надіється, що на мирній території чиновники укріплюють країну із середини. Потім бачить зовсім інше і думає: краще б я сидів вдома і так само мутив бабло.

Думку Юліана Матвійчука про можливий соціальний бунт, повернення Донбасу та першочергові реформи читайте у матеріалі "Якщо бунт досі не організували добровольці, зараз цього ніхто не зробить".

×