четвер, 18 серпня 2016 16:10

"Це був наш велетень, за яким ми нічого не боялись" - поховали кадрового офіцера
7

В Свято-Успенському соборі Полтави провели в останню путь майора десятої гірсько-штурмової бригади 37-річного Дениса Лесняка. Він загинув у селі Єлизаветівка Мар'їнського району Донеччини 15 серпня. Отримав кульові поранення в бою з диверсійно-розвідувальною групою бойовиків.

"Денис був кадровим офіцером і із 2014 року брав участь в АТО. Дуже хвилювались, коли виходив із Дебальцевського котла, адже їх 128 бригада забезпечувала вихід наших військ із оточення. Буквально за місяць йому мали робити операцію. Під час тренування на полігоні в Широкому Лані зламав руку і йому поставили титанові пластини. Тепер вони залишаться із ним назавжди", - розповів учасник АТО Віктор Медвідь, дядько Дениса Лесняка.

Кілька груп військових спілкуються біля собору. Приїхали із різних куточків країни. Про війну і політику не говорять. Розмови тільки про дім і родину.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Ворог зриває Мінські домовленості - Порошенко.

У полеглого майора в Полтаві залишилось троє дітей. Найстарший 14-річний Андрій, 12-річна Оленка і трирічна Лана.

"Коли тато приїздив додому, то давав вказівки, які мені потрібно було виконати. Потім перевіряв. Дуже запам'ятався зимовий відпочинок - ми грались в сніжки, робили зі снігу оборону і виліплювали сніговиків", - розказав Андрій, син.

"Це світла людина. Разом відпочивали в Кременчуці в дитинстві, багато спілкувались про бойові будні, адже обидва воювали в АТО. Він був кадровим військовим - знав і любив свою справу. Хотів створити елітну військову частину спільно із побратимами", - розповів Дмитро Медвідь, двоюрідний брат.

"Із командиром батареї служив більше року. Справжній командир і офіцер. Ніколи не посилав своїх людей на завдання, які не можна було виконати. Жив із нами в одному наметі чи бліндажі. Показував собою приклад. Із Києва приїхало 11 його побратимів, щоб провести в останню дорогу. Також приєднались хлопці із Західної України, Харкова і Черкас. В бригаді було тільки два офіцери, із якими було не страшно. Одного із них ми втратили. Був дуже позитивний, сильний духом. Практично безстрашний - завжди останнім йшов в бліндаж під час обстрілів, перший рвався у бій", - розповів В'ячеслав із 128-ї бригади.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: На Донбасі диверсанти вбили українського розвідника.

"Служив із нами в 128-ї бригаді, а потім загорівся ідеєю створення нової 10-ї бригади. Перейшов туди. "Лєшого" чи як ще його звали "Лєс" боялись і поважали всі. І наші, і "сєпари". Це був наш велетень, за яким ніколи не було страшно. Не вдягав каску, завжди був у косинці. Був командиром першої зенітно-ракетної батареї 128-ї бригади. Хоч я і старший на десять років, але він був мені за батька. Я пройшов Афган, знаю, що таке війна. Хоча порівнювати ці війни не можна - так зване АТО набагато страшніше. Були в облозі кілька місяців в Нетішиному. Нас було всього 60 бійців, а оточили нас більше чотирьох тисяч російських найманців. Навіщо ми там тримали оборону - не зрозуміло. Але був наказ. І от по рації Лесняк каже - заїду я до вас, провідаю. Ми думали, що пожартував. Прикрили вогнем, він до нас прорвався, привіз харчі, сам трішки поїв, поспілкувався, підбадьорив і назад прорвався. Отакий він був завжди - світлий і безстрашний. Потрапив в засідку, троє наших поранено, а його снайпер поцілив у шию. Два поранення в руку і ногу були не смертельними. Схоже, що бив спеціаліст, бо шия - це єдине незахищене від броні місце", - розповів Володимир із 128-ї гірсько-піхотної бригади.

Із собору труну виносять на руках побратими. Більше сотні присутніх стали на коліна. Із гучномовців лунає "Пливе кача по Тисині..." Жінки і чоловіки не стримують своїх сліз.

"Таких людей має проводжати в останню путь вся Україна. Ось тут біля має має стояти вся верхівка країни - від спікера до президента. У своєму графіку мали б найти місце, щоб попрощатись із тим, хто так мужньо захищав нашу землю. А навіть полтавських чиновників не видно. Всі вже звикли до смертей, нам вішають на вуха, що Мінські домовленості виконуються. Чому ж тоді ми ховаємо свого побратима? Єдине зараз мені шкода, що не мене взяв Бог до себе, а Дениса", - сказав із сльозами на очах побратим Дениса Лесняка із 128-ї бригади.

Поховають Дениса Лесняка на Алеї Героїв в Полтаві.

Нагадаємо, батька чотирьох дітей убили під Авдіївкою.

Зараз ви читаєте новину «"Це був наш велетень, за яким ми нічого не боялись" - поховали кадрового офіцера». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

2

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 35413
Голосування Які умови миру і зупинення війни для вас прийнятні
  • Відмова від Донбасу, але вивід військ РФ з усіх інших територій
  • Замороження питання Криму на 10-15 років
  • Відмова від Криму і Донбасу за умови надання гарантій безпеки від Заходу щодо всіх інших територій
  • Зупинка війни по нинішній лінії фронту
  • Лише повне відведення військ РФ до кордонів 1991-го
  • Ваш варіант
Переглянути