В першому турі польських президентських виборів чинний глава країни Броніслав Коморовський всупереч опитуванням і прогнозам поступився опозиційному кандидатові Анджею Дуді. Результати політиків, відповідно: 34,76 і 33,77 відсотка. Третім фінішував актор і рок-музикант Павел Кукіз, який торік виступав на Майдані і навіть випустив кліп на свою україномовну пісню. Кукіз називає себе протисистемним кандидатом і вже заявив, що не радитиме своїм прихильникам, за кого голосувати в другому турі президентської гонки 24 травня. В першому взяли участь 48,96% поляків.
Gazeta.ua попросила прокоментувати підсумок першого туру варшавського політолога родом з Криму, 31-річного Недіма Усеінова. Розповів, який із суперників вигідніший для України, і чи зазнає тепер змін зовнішня, в тому числі й східна, політика Польщі.
- Чому деякі польські лідери громадської думки стверджували, що в цих виборах, як ніколи, важливо взяти участь?
Вибори дуже важливі, тому що в Польщі, на мою думку, останніми роками, за правління "Громадянської платформи" (Коморовський є президентом від цієї політичної сили. - Gazeta.ua), накопичився суттєвий потенціал невдоволення. Фоном для нього є, певною мірою, все ще відчутні наслідки фінансової кризи 2008 року, а також відсутність, принаймні на думку частини суспільства, дійсних змін на краще у соціально-економічній площині.
Коморовський та "Громадянська платформа" прийшли до влади багато років тому завдяки виборцям, які тоді втомилися хаотичними, популістськими та сповненими внутрішніх протистоянь урядами від "Права та Справедливості" з братами Качинськими у ролях прем'єр-міністра і президента. "Громадська Платформа" тоді мобілізувала своїх виборців, які традиційно доволі пасивні, коли йдеться про явку, лякаючи їх "ПіС"ом. Сьогодні цей маневр не пройде і президенту потрібна позитивна виборча програма, в яку люди були би здатні повірити.
- Що залежить від цьогорічного голосування?
Польща не президентська країна, тому результат цих вибурів - це радше заявка на майбутні парламентські. Він показав діючій правлячій коаліції, що пора прокидатись і вже сьогодні робити щось задля майбутньої перемоги. А викликів багато.
По-перше – результат відомого рок-музиканта Павела Кукіза (20% у першому турі. - Gazeta.ua), котрий збудував свою виборчу кампанію на безшабашній популістській критиці теперішнього президента, обіцяючи "зламати" існуючу систему. Електорат Кукіза молодий за віком, з відносно високим рівнем безробіття й очікуванням, що держава має більше дбати про соціальні потреби громадян. Одночасно цей електорат доволі "гейтерський", тобто недоброзичливий до нинішньої політичної еліти. Йому здається, що ця еліта навмисно консервує наявний розклад у системі влади, щоб не допустити змін, які ліквідували б існуючу монополію. Тому виборці Кукіза частково голосували негативно - не стільки за свого кандидата, скільки проти Коморовського, який на їхню думку уособлює цю "законсервовану політичну систему".
По-друге, перемога у першому турі Дуди означає, на мою думку, що "ПіС" готовий вигравати майбутні парламентські вибори, а нинішній результат, незалежно від того хто стане президентом, однаково зміцнює позиції головної опозиційної партії.
Тому вибори мають важливе значення для право-центристського електорату. Бо реальна політична альтернатива - це переважно консерватори (Анджей Дуда від "ПіС"), радикали (Корвін-Мікке) та популісти (Кукіз, на мою думку, це тимчасове явище на політичній сцені).
Крім того це привіт "Громадянській платформі" від частини її електорату, яка почувається ошуканою, зрадженою та шукає альтернативу. Відомо, що коли є попит, пропозиція мусить з'явиться.
- Якщо таки переможе Анджей Дуда, як зміниться польська зовнішня політика?
Якби й виграв Дуда, то, з огляду на рівень повноважень президента у польській політичній системі, я не очікую засадничих змін у польській внутрішній та зовнішній політиці. Хоча підтримка України могла б дещо зменшитись, адже програма Дуди, на мою думку, більше зосереджена на внутрішніх справах.
З іншого боку, покійного Лєха Качинського, який також представляв "ПіС", в Україні сприймали як приятеля. Проте серйозні політичні зміни були б можливі, якби перемогу Дуди повторила його партія на парламентських виборах. Мені здається, що Ярослав Качинський поділяв не всі погляди свого старшого брата на зовнішню політику, зокрема щодо України.
Зрештою, політична реальність у Польщі часом дивує і перечить прогнозам. Натомість конфігурація, згідно з якою президент і прем'єр будуть представляти різні політичні сили, пов'язана з ризиком, що у політичному житті збільшиться рівень внутрішніх протистоянь і хаосу, які не сприятимуть реформам. Польща – приятель, який багато у чому є взірцем для України, тому її внутрішня стабільність та ростуча політична сила у Європі відповідають і нашим інтересам.
- Хто з учасників другого туру кращий для України?
З огляду на вищесказане, найнадійнішим партнером України може бути президент Коморовський. Він зваженіший у заявах, а також представляє найбільш ліберально та про-європейськи налаштовану політичну силу.
4 
8759
Коментарі
8