Сьогодні відбувається історичний момент: ми проводжаємо в останній шлях український парламент, - каже в мегафон дівчина біля будівлі Верховної Ради у вівторок вранці.
Депутати, прозвітуйте перед людьми за свою роботу, інакше до 26 жовтня ваші виборці знатимуть про вас усю правду.
Вона стоїть неподалік двох чоловіків, які тримають плакат із написом: "Меморіал політичної безвідповідальності" із фотографіями "регіонала" Олександра Єфремова, "ударівця" Віталія Ковальчука, в. о голови фракції "Батьківщина" Сергія Соболєва і лідера "Свободи" Олега Тягнибока. Під кожною з них - перелік того, що вони обіцяли, але не виконали. Поруч - близько півтисячі людей. Між ними та будівлею - шеренга із міліціонерів та чоловіків у камуфляжі із написом на спині: "Охорона". Біля першого під'їзду - пожежна машина. Тут журналісти вишиковуються в чергу, щоб зайти всередину.
- Я уже 40 минут стою, - каже один із них. - Видать, Порошенко уже в Раде, так обыскивают по-полной.
До сесійної зали заходять депутати. Із запізненням на 15 хвилин - спікер Олександр Турчинов та його заступник Руслан Кошулинський. Реєструються. На табло - 294. Турчинов просить секретаріат покликати президента Петра Порошенка. Той за пару хв. заходить. Депутати встають, аплодують. Він їм вклоняється. Сідає у своє крісло. Просить парламентарів проголосувати за відставку міністра оборони Валерія Гелетея та призначити на його місце Степана Полторака.
- Реклами ця людина не потребує, - обводить зал очима. - Але раз вже формально маю його представити, то стисло Степана Тимофійовича охарактеризував би таким чином: людина з високим авторитетом, у тому числі і серед учасників АТО, великим бойовим досвідом і стратегічним баченням реформування оборонного сектору. Фахівець, який вже на нових засадах практично з нуля створив Національну гвардію України.
Нардепи підтримують президента. Полторак стає за трибуну. Приносить присягу та повертається в ложу уряду.
Турчинов пропонує розглянути законопроект про визнання бійців ОУН-УПА воюючою стороною у Другій світовій війні за свободу та незалежність України. Присутні голосування провалюють. Більшість виходять в кулуари. Тут з вулиці чутно вибухи. Журналісти підбігають до вікон. Під головним входом до будівлі та на площі - близько двох тисяч людей.
Вони зі стягами "Свободи", "Правого сектору" та національними прапорами. Перед ними - кілька шеренг правоохоронців у шоломах та бронежилетах. На поясах - кийки. Один із хлопців в чорній балаклаві б'є їх цепом. Ті ухиляються, присідають. Інші мітингувальники із закритими обличчями кидають в них шумові гранати, петарди та каміння. Хтось влучає у шибку другого поверху.
- Отойдите от окна, - кричить до преси один із охоронців. Роздивляться скло. На ньому - три дірки. - Это может быть пневмат.
Сходами біжить лідер "Свободи" Олег Тягнибок.
- То не наші, - кидає на ходу журналістам. Виходить на вулицю. Повертається за 5 хвилин. Обіцяє, що "свободівці" зараз підуть з-під Ради. Журналістів через перший під'їзд не випускають. Вибухи продовжуються з півгодини. Розбивають ще кілька шибок. Люди заспокоюються.
Поміж мітингувальників йде керівник інформаційного відділу "Правого Сектору" Борислав Береза.
- Наших не було, - запевняє. - Тут сьогодні попрацювали на картинку та пішли. Я не знаю, хто це був. Треба спитати правоохоронні органи. Але я думаю, що це ті люди, які за спинами патріотів роблять свої справи.
Неподалік нього тупцюють молодики у балаклавах. На вигляд - років по 16-17. Тримають прапори із зображенням черепа з шаблею у роті.
- Ми представляємо молодіжний рух "Реванш", - розказує один із них. - Прийшли сьогодні показати свої не радикальні, а дієві настрої. Будь-яка революція починається із звільнення політв'язнів. У нас зараз війна із Росією. Досі не закриті справи по людях, які валили Леніна, це ж смішно. Що робитимемо далі - побачимо.
4 
8759
Коментарі
2