У Мінську 7 вересня представники України, РФ та ОБСЄ підписали протокол впровадження мирного плану президента України Петра Порошенка та ініціатив президента РФ Володимира Путіна. У документі з 12 пунктів йдеться про те, що сторони мають негайно припинити вогонь на Донбасі в двосторонньому порядку та забезпечити моніторинг з боку ОБСЄ режиму незастосування зброї.

- Це дуже хиткий мир. Проте Росія показала, що в проекті "Новоросія" уже не зацікавлена, - каже в інтерв'ю Gazeta.ua 43-річний Олег Грицаєнко, заступник директора Центру міжнародних та порівняльних досліджень.

Підписання протоколу означає програш Путіна?

- Програш - це дуже гучно сказано. Путін і раніше був готовий "злити" Новоросію. Не було слушної нагоди. Сам факт можливого оточення так званої "республіки" українськими військами, здача позицій - дуже неприємна реальність для президента РФ. Він на це не міг піти. Те, що застосував пряму військову агресію, слід сприймати як сигнал для України - грати потрібно за його правилами. Яскраве тому підтвердження - підписання перемир'я в Мінську 7 вересня. Для російської верхівки цього документа достатньо, аби не розпочинати новий етап війни та показати всім, що Новоросія - уже не актуальна.

Це пауза Москви на шляху подальшого захоплення України?

- Можна й так сказати. Жертвувати людьми в умовах, коли діють санкції Заходу нікому в Кремлі не хочеться. Та й великого бажання вкладати гроші в Новоросію, відновлювати її інфраструктуру не спостерігаємо. Це ще не остаточний відхід Путіна з України. Лише тимчасова пауза.

Чи є гарантії, що Росія дотримуватиметься миру, а не вестиме подвійну гру?

- Ніхто таких гарантій не може дати. Нікому не відомо, що діється в голові у Путіна та його оточення. У будь-яку хвилину усе може змінитись. Самі сепаратисти можуть загострювати конфлікт. Не усі вони підконтрольні Москві. Перемир'я дуже нетривке. Попри це, за умов миру можна активізувати українські сили, обдумати подальший план дій, а головне - зберегти життя нашим солдатам.

Як далі розвиватиметься ситуація на Донбасі?

- Поки що його майбутнє важко передбачити. Очевидно, там і надалі буде розруха. Незрозуміло, як 12 пунктів мирного плану будуть застосовані на захоплених терористами ДНР та ЛНР територіях.

Окремим районам Донецької й Луганської областей планують надати особливий статус. Що це означає?

- Це - суперечливий пункт. Він буде постійною темою майбутніх перемовин. З одного боку, це виконання домовленостей про децентралізацію влади, але з іншого - послаблення центральної легітимної влади з непрогнозованими наслідками. Насправді ж, все залишатиметься як є. Це будуть невизнані території зі статусом-кво, де пануватиме хаос. Особливого статусу ці райони не отримають.

На окупованих територіях реально провести дострокові місцеві вибори?

- Ніхто нині виборами на Донбасі не переймається. Йде війна. За таких умов фізично неможливо організувати голосування. До того ж, довелося б визнати лідерів терористичних бандформувань законними представниками народу. Не зрозуміло, як злочинці балотувалися б до Верховної Ради. Якщо перемир'я триватиме, то сторони зосередяться на припиненні війни, обміні полоненими.

У Мирному протоколі свої підписи поставили лідери ДНР та ЛНР Захарченко і Плотницький. Це легалізувало їх статус?

- Ці персони існують де-факто. Представляють структуру, яка фізично воює. Зрозуміло, що з ними треба домовлятись. Якщо "Алькаїда" бере в полон американського військового, то з нею теж ведуться перемовини. Це - нормальна міжнародна практика. Підписи Захарченка і Плотницького нічого не означають. Це не юридичне визнання терористів стороною мирного процесу, а констатація сторони конфлікту, з якою домовляються про конкретні речі.

Документ у багатьох пунктах викриває злочини Росії, але це не заважає їй грати роль миротворця.

- Увесь світ знає, що Росія здійснює агресію проти України. Просто Путін не називає речі своїми іменами. Участь Росії у розробці мирного плану - спроба зберегти обличчя, покращити свій імідж в очах міжнародної спільноти.

Коли побачимо реальний сигнал готовності Путіна вивести свої війська і зброю з України?

- Не скоро. Поки що можна говорити, що Путін не збільшуватиме діапазон своєї агресії. Справжнім сигналом до конструктивного діалогу буде звільнення з російського полону нашої льотчиці Надії Савченко. Тоді можна буде говорити, що є воля до миру.

×