"Я не з Єнакієво, але теж хочу жити" - такий плакат тримає молода білявка. Стоїть через дорогу від Кабінету Міністрів. Разом з нею на бордюрі вздовж тротуару вишиковуються 40 людей. Вимагають від уряду виділити гроші на лікування туберкульозу, СНІДу та гепатитів.
На голови одягають білі тканеві мішки. Шиї обмотують грубими мотузками.

- Мне плохо что то, - каже жінка. На вигляд - років 35. Обличчя жовтувате. Мішок тримає в руках. Відвертається та кашляє. - Я из больницы ушла на акцию. У меня туберкулез уже два года, тяжело.

Керівник паціентської організації ЮКАБ Ольга Стефанишин роздивляється по боках. Затримує погляд на плакаті "Моє життя - новий "мерс" прокурору?".

- Після того, як ми анонсували акцію вчора, до нас подзвонили із Кабміну, - розповідає. - Покликали на перемовини. Кажуть, що виділять гроші на лікування СНІДу і туберкульозу 607 мільйонів гривень та створити програму лікування гепатитів. Обіцяють давно, а люди помирають. Хочемо, щоб вони це публічно сказали хворим на камери.

- Давай, Оля, побежали уже! - хапає її за рукав Дмитро Шерембей. Він - невисокий, у чорній кофті. Теж працює в організаціх Стефанишин.
Вдвох вони перебігають дорогу на зелений світлофор. Хворі залишаються на місцях. Посередині колони протестувальників стають дві жінки. На голови накидають капюшони від светрів. В такт б'ють по барабанах. Люди з мішками на головах вішають на груди аркуші з буквами, з яких складають слово "Приречені".

- В свое время я переболел туберкулезом в местах лишения свободы, - розказує Олександр Гатітулін, 38 років. Чоловік блідий, передній зуб надщерблений. Руки трясуться. - Тогда лечения не было. Мне приходилось за деньги родителей покупать лекарства. Потратил очень много денег, не помню даже сколько. Вылечился, пришел поддержать ребят, потому что знаю, как это сложно.
За півгодини повертаються Стефанишин і Шерембей.

- Нам предоставили документ, подписаный премьер-министром о том, что деньги будут выделены и будет разработана програма лечения гепатитов, - каже він. - Мы будем контролировать каждый этап выполнения этих обещаний. Не будем опускать руки, пока обещания не превратятся в деньги, деньги - в таблетки, а таблетки - в здоровье людей. В среду будут первые результаты.
Присутні слухають мовчки. Лише один чоловік каже:

- Ну да, снова обещания.

Знімає з голови мішок, обіймає худорляву жінку і йде. Акція тривала годину.

Невисокий чоловік у чорній шкірянці залишається стояти.

- Я болен гепатитом С уже три года, - розказує. Називається Артуром. - Подозреваю, что заразился раньше. Уже десятки тысяч гривен потратил на лечение, но эффекта не вижу. Чувствую себя плохо. Работаю сантехником. Чтобы была надежда на выздоровление, надо пройти полный курс. Это стоит 20 тысяч доларов. У меня их нет. Когда здавал анализы, мне сказали, что у нас клондайк больных гепатитом. Не обязательно быть наркоманом. В нашем правительстве полный хаос. Они, как лебедь рак и щука тянут в разные стороны, а люди умирают. Нашему государству нужен диктатор.

×