вівторок, 24 травня 2016 17:13

"Для України найкращий приклад – Румунія. За хабарі там посадили найбільше в ЄС політиків"

У липні ЄС продовжить ще як мінімум на півроку санкції проти Росії, заявив глава МЗС Польщі Вітольд Ващиковський: "Кілька тижнів тому в Ганновері відбулася зустріч найбільших країн ЄС, які визнали: Росія на виконує Мінські домовленості, тож санкції продовжать".

Великому бізнесу в країнах ЄС вигідно співпрацювати з Росією, тож він тисне на владу своїх країн, щоб якомога швидше зняти санкції. Про це в інтерв'ю Gazeta.ua розповів політолог Антон Шеховцов.

Автор: Facebook
  Антон Шеховцов - кандидат політичних наук, позаштатний науковий співробітник Інституту гуманітарних досліджень (Відень), редактор книжкової серії «Дослідження ультраправих» у німецькому видавництві Ibidem. Серед наукових інтересів - європейські праворадикальні партії, відносини між РФ і західними крайніми правими, антиліберальні тенденції в Центральній і Східній Європі. Автор книги «Нові праворадикальні партії в європейських демократіях» (2011 рік), співавтор книги «Радикальний російський націоналізм» (2009 рік) і редактор збірки «Повоєнний англо-американський правий радикалізм» (2014 рік).  Народився у 1978 році в Севастополі. Закінчив аспірантуру з політології в 2009 році в Севастопольському державному технічному університеті. Працював позаштатним науковим співробітником в Університеті Нортгемптона (Сполучене Королівство), Фонді за взаєморозуміння в Європі (Польща), Коледжі Нової Європи (Румунія), Легатум-Інституті (Сполучене Королівство).
Антон Шеховцов - кандидат політичних наук, позаштатний науковий співробітник Інституту гуманітарних досліджень (Відень), редактор книжкової серії «Дослідження ультраправих» у німецькому видавництві Ibidem. Серед наукових інтересів - європейські праворадикальні партії, відносини між РФ і західними крайніми правими, антиліберальні тенденції в Центральній і Східній Європі. Автор книги «Нові праворадикальні партії в європейських демократіях» (2011 рік), співавтор книги «Радикальний російський націоналізм» (2009 рік) і редактор збірки «Повоєнний англо-американський правий радикалізм» (2014 рік). Народився у 1978 році в Севастополі. Закінчив аспірантуру з політології в 2009 році в Севастопольському державному технічному університеті. Працював позаштатним науковим співробітником в Університеті Нортгемптона (Сполучене Королівство), Фонді за взаєморозуміння в Європі (Польща), Коледжі Нової Європи (Румунія), Легатум-Інституті (Сполучене Королівство).

– Свою функцію санкції виконали – зупинили просування росіян на Донбасі. Але, за великим рахунком, це був незначний ляпас російській еліті. Санкції діють лише проти вузького кола вищих чиновників РФ. Якщо б західні країни справді хотіли відчутно дошкулити Кремлю, то арештували б майно та заборонили в'їзд усім рідним російської еліти. Цікаво було б подивитися, як дружини російських олігархів і вищих чиновників не можуть відпочити в Ніці, купити брендовий одяг в Мілані, як їх дітям не дають вчитися в Оксфорді та Кембриджі, а вілли - під арештом. Це був би справді болісний удар.

Західні країни Євросоюзу не бачать загрози зі сторони Росії?

- Великий європейський бізнес не бачить жодних загроз. Він готовий співпрацювати з будь-яким режимом і тисне на свою владу. Так само США співпрацюють з абсолютною диктатурою в Саудівській Аравії. Бізнес хоче мати прибуток і геополітичні питання його не цікавлять. Політики мають дивитися далі.

Наскільки цей тиск може бути успішним?

- Думаю, влітку ЄС ще продовжить санкції. Але в кінці року, якщо Росія знову щось не втне, зробити це буде складніше. Тоді буде серйозна дискусія, бо деякі великі лобісти в ЄС незадоволені, що не можуть працювати в Росії.

Які це країни?

- Особливо сильно виступають за зняття санкцій чотири країни Євросоюзу – Австрія, Угорщина, Греція та Кіпр. Останній практично весь збудований на російських бізнес-інтересах.

Що б мала доносити Україна до керівництва Євросоюзу щодо загроз зі сторони РФ?

- На країни ЄС це не діятиме. На відміну від України, більшість країн ЄС – члени НАТО. Усі вони вірять в ефективність 5 статті статуту Альянсу (напад на одну країну означає напад на цілий Альянс – Gazeta.ua). Демагогія українських політиків під час зустрічей з їх західними колегами, що мовляв Україна на передовій захисту Європи, для західних політиків виглядає несерйозно. Для Заходу придуманий Кремлем "русский мир", - це світ корупції, браку реформ, нормально функціонуючих демократичних інституцій. З точки зору західних політиків, якщо Україна справді хоче вирватись з "русского мира" постсовка, то повинна боротися з корупцією й проводити реформи. Але в Україні досі не посадили нікого з крупних корупціонерів. Якщо Україна не почне в найближчий час давати чіткі сигнали, що бореться з корупцією та проводить реформи, то це означатиме, що Київ не хоче інтегруватися в західний світ.

Хто б міг бути прикладом для нас?

- Для України найкращий приклад змін – Румунія. Там за останні роки посадили за хабарі більше політиків, ніж в будь-якій країні ЄС. Тамтешнє міністерство юстиції просто взяло і почало садити за хабарі. Усіх, не вибірково (у січні трибунал румунського міста Констанца засудив за корупцію до чотирьох років тюрми брата екс-президента країни Траяна Бесеску, Мірчу Бесеску – Gazeta.ua). Також там прекрасно працює Національний антикорупційний директорат або DNA, який вже довів до суду провадження проти 1250 осіб, із них по 5 міністрів і сенаторів і 16 депутатів. Колишня міністр юстиції Моніка Макавей стала нічним жахіттям для всіх місцевих політиків та магнатів у 2004-2007 роках.

В Україні ж триває повзуча контрреволюція, коли стара система повертається під новими іменами та лозунгами. Якщо українці програють, то нова залізна завіса цивілізованого світу проходитиме на польсько-українському кордоні. А з Росією будуть співпрацювати, як до війни.

І залишиться вічна рана Донбасу на тілі України.

- Ця рана створена Кремлем надовго. Щоб Росія могла в будь-який момент вдарити в неї, якщо їй треба буде дестабілізувати ситуацію в Україні. Ніхто не збирався анексувати Донбас. Конфлікт створили, щоб змушувати Київ виконувати вимоги Москви. Основне завдання кремлівського режиму - збереження влади. Крім цього, Путіна нічого не цікавить. Увесь внутрішній авторитаризм та агресивні дії проти сусідів – лише інструменти для цього. Путіну потрібно, щоб народ був покірним і ніколи не спробував скинути його режим.

У ЄС не бачать для себе жодних загроз у цій війні? Для них це війна двох країн, яка їх не стосується?

- Проблемою Європи цю війну вважає Польща та країни Балтії, які безпосередньо граничать з РФ. Там суспільства занепокоєні і влада розділяє ці хвилювання. Але ці країни захищає парасолька НАТО. Країни, які не в Альянсі, як от Австрія, особливо не хвилюються, бо Росія далеко. Зараз занепокоїлись Фінляндія та Швеція, які не входять в НАТО. Але, скажімо, для іспанців – війна в Україні дуже далека, а загроза – фантомна. Відтак теми України там не мають такого резонансу в суспільстві.

Нині НАТО зміцнює сили у Східній Європі – розгортає на ротаційній базі багатонаціональну третю танкову бригаду, а це близько 4000 солдат, проводить військові навчання в країнах Балтії, Польщі, Грузії Молдові, відкрили базу протиракетної оборони в Румунії та будують таку ж в Польщі…

Яке місце в інформаційному полі Європи займає Україна?

- У певний момент вона взагалі почала зникати з перших шпальт. Криза з біженцями вийшла на перший план і це надовго. Але це не надто впливає на перспективи євроінтеграції України. Євросоюз економічно і юридично спонукає Україну до інтеграції через Угоду про асоціацію, через реформи. У старих членів ЄС – втома від розширення. Після Хорватії (у 2013 році країна стала 28-им членом ЄС – Gazeta.ua) певний час Євросоюз навіть не думатиме про нього. У ЄС ламають собі голову, як дати раду з тим, що є. Як не допустити, щоб ЄС розвалися через кілька років.

А така загроза існує?

- Вона досить велика. Вистачить одних виборів, щоб спровокувати ефект доміно. Наприклад, перемоги на президентських у Франції лідера ультраправого "Національного фронту" Марін Ле Пен, і виконання її обіцянки про вихід Франції з ЄС. Тому так важливий результат референдуму про вихід Великої Британії з ЄС, який мають провести 23 червня (за останнім опитуванням, 44% британців виступають за те, щоб залишитися в ЄС, 40% - за вихід, 14% - не визначилися, 2% - не підуть голосувати. – Gazeta.ua). Якщо британці вийдуть із Євросоюзу, буде цікаво подивитися, як вони самі зможуть існувати. Стануть ізольованими і в них погіршиться економічна ситуація. Це витверезить від популістських настроїв євроскептиків, які мріють про вихід своїх країн з Євросоюзу. Думаю, ЄС буде радше трансформуватися, ніж розпадеться.

І як виглядатиме майбутній Євросоюз?

- Основна реформа, про яку зараз говорять більшість європейських політиків - введення практики багатошвидкісної інтеграції. Тобто різні країни по різному інтегруються в єдину спільноту. В підсумку, все йде до федеральної Європи. Але в різних країнах цей процес відбуватиметься з різною швидкістю.

Україна рухається до ЄС, який невідомо як виглядатиме через кілька років.

- Наразі перспективи української євроінтеграції бліді. Якою буде Європа завтра – ніхто не знає. У Євросоюзу - проблеми. Якщо політики не зважаться вирішити їх сьогодні, а це слід було зробити ще вчора, то нинішнього ЄС більше не буде. Тої радості щодо єдиної Європи, яка була раніше - немає. ЄС - це проект, який сильно постарів. Якщо його не оновити, не перейти на новий щабель розвитку, він може завалитися.

Зараз ви читаєте новину «"Для України найкращий приклад – Румунія. За хабарі там посадили найбільше в ЄС політиків"». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 8759
Голосування "Розумна мілітаризація" від Міноборони
  • Держслужбовців потрібно брати на роботу лише після військової підготовки
  • Це має бути однією з вимог і для балотування в органи місцевого самоврядування, парламент та суди
  • Для держслужбовців військова підготовка не повинна бути обов'язковою
  • Мені байдуже
Переглянути