17 липня о 16.20 у небі над Донецькою областю російські терористи пострілом із зенітно-ракетного комплексу "Бук" збили пасажирський Боїнг-777, що летів рейсом Амстердам — Куала-Лумпур. На його борту перебували 298 осіб, зокрема 15 членів екіпажу.

Реакція Росії та її найманців була прогнозованою.

Першими про масову загибель іноземних громадян повідомили російські ЗМІ, передчасно порадівши, що збито літак з українцями.

Не знайшовши на місці падіння зброї, "вообще ничего, только гражданские вещи, медицинские ошметки, полотенца, туалетную бумагу", а також "документы студента из Индонезии", верховники бойовиків брудно вилаялися: "Нех…й летать".

Терористична шушера зраділа удачі й кинулася мародерствувати: забирати у загиблих іноземців коштовності, гроші та кредитні картки, з яких можна у Росії зняти гроші. Кривава правиця Путіна Гіркін цинічно заявив: "Трупы в малазийском Боинге — "несвежие", люди умерли несколько суток назад".

Президент Росії, здалося, спочатку розгубився. Аж так, що забув про виплекану "самостійність" ДНР і ЛНР і одразу "повернув" захоплені землі законному власнику, заявивши, що "за цю страшну трагедію" має відповідати, "безумовно, держава, над терито­рією якої це сталося", — Україна. Путін злякався відповідальності за свій злочин.

Міністерство оборони РФ скомандувало негайно відкликати ТЗРК "Бук" з екіпажем та інших фахівців з ракетної й електронної техніки, викрасти "чорні скриньки" і якнайретельніше замести сліди.

Увесь інший світ здригнувсь і зайшовся в жалю.

Разом із цивілізованою громадськістю оплакує невинні жертви й Україна — до посольств і консульських представництв постраждалих країн люди несуть квіти, дитячі іграшки і свій щирий біль.

Перепрошую, була ще одна показова реакція на масове вбивство. Реакція путінського оточення. Кремлівські догідники, зробивши морди лопатами, нахабно дорікнули світовій громадськості: "Не над тим, панове, горюєте! До чого тут нікому не відомі 298 осіб, коли на волосину від смерті був видатний діяч сучасності Володимир Володимирович Путін — він також пролітав тим коридором на літаку схожих параметрів і міг потрапити під "Бук" і непоправно загинути!"

Проте мене зацікавили не цинічні коментарі та підлі дії росіян. Увагу привернула певна розгубленість Путіна. Що його вивело з рівноваги?

Дозволю собі не погодитися з припущеннями, начебто збитий Боїнг-777 — це експромт кремлівського коротуна на нові санкції США та Європи. Путін міг не знати про підготовку резонансної диверсії. Всередині путінського організму, крім войовничого яструба, живуть крупний за статками бізнесмен і політичний діяч "історичного масштабу". Двоє останніх вступили у конфлікт з агресивним яструбом і тимчасово стишили активність на розбурханому війною Донбасі. Це категорично не сподобалося російському генералітету, який наполягає на продовженні "переможної війни". Генерали спочатку вмовляли, а потім почали відрізати своєму верховнику шляхи відступу — тобто "світити" участь у війні з Україною регулярних збройних сил Росії.

Публічні зізнання Гіркіна й Бородая у приналежності до ГРУ; демонстративне входження з території РФ в Україну танкової колони під триколорами; неприкриті обстріли через кордон українських сіл; нахабно збитий російським МіГом-29 наш Су-25; підставлення під український полон 19-річного солдата-строковика Андрія Балобанова; перехід на бік України старшого лейтенанта прикордонних військ ФСБ Росії Іллі Богданова — все це, як на мене, ланки одного ланцюга.

Генерали старанно легалізували участь російських збройних cил у війні з Україною. І опосередковано натякали Путіну: світ і так вже побачив наші вуха — навіщо тепер ховатися? Давайте воювати на повну!

Коли цих аргументів не вистачило, генерали вдалися до останнього, "королівського" доводу: збили літак міжнародної авіалінії. Аби не лишати Путіну жодного сумніву. А те, що на мушку "Бука" потрапив саме рейс Амстердам — Куала-Лумпур — випадковість і збіг обставин. Міг бути й інший.

×