"Якби Кравчука вдруге обрали, він став би гарним главою держави"

 

10 січня першому президенту України Леонідові Кравчуку виповнюється 80 років. До 18.00 колишній глава держави святкуватиме ювілей у столичному "Мистецькому Арсеналі", на присвяченій йому фотовиставці. Наступного дня запланований урочистий вечір у Національній опері. До ювілею Кравчука випустять поштові марки й конверти. Покажуть документальний фільм, телевізійні та радіопередачі про його діяльність. ­Гроші на це виділили з державного бюджету.

Якби Кравчука вдруге обрали президентом, він став би гарним главою держави, вважає колишній політв'язень і народний депутат 86-річний Левко Лук'яненко:

— Він зробив величезні кроки на шляху здобуття незалежності, і за це йому треба дякувати. Ми не мали досвіду керування незалежною державою. Несміливо відривалися від Москви, і вона далі впливала на нас. Якби рішучіше обривали зв'язки, то швидше б оволоділи своїм національним господарством. Кравчук був дитиною комуністичної системи, з якої не так просто вискочити. Але сприймав зміни швидше від багатьох інших комуністів високого рівня.

— Кравчук не провів жодних економічних реформ і не створив уряду, націленого на прогресивні зміни у суспільстві, хоча для цього були всі можливості, — каже колишній міністр економіки 61-річний Володимир Лановий. — Він затягнув процеси і політичного, і економічного оновлення. Віддав перевагу червоним директорам, які розвалили грошову систему, призвели до гіперінфляції. На цьому фоні президентство Кравчука вже не мало підтримки народу й депутатів. Тому були призначені дострокові вибори президента та Верховної Ради.

— Наслідки діяльності Кравчука на посаді президента за мас­штабами руйнування мають історичний розмах: знищена економіка, інфляція, яка вимірюється тисячами відсотків, жахливе безробіття, — говорить народний депутат-комуніст Олександр Голуб, 46 років. — Саме за Кравчука був запущений механізм тотальної корупції та розкрадання державного майна. Тому незрозуміло, що тут наша влада хоче відзначати.

— Коли Кравчук був президентом, а я народним депутатом, то з трибуни Верховної Ради ­назвав його хрещеним батьком української мафії, — розказує колишній політв'язень 76-річний Степан Хмара. — Кравчук був маріонеткою Москви, пристосуванцем і маніпулятором. Серйозно гальмував розбудову Української держави. Не був готовим взяти на себе важку й відповідальну ношу її глави. На совісті Кравчука зруйнування Чорноморського паро­плавства, яке було на той час найбільшим у світі. Також він позбавив Україну статусу ядерної держави. Зараз Кравчук очолює так звану Конституційну асамблею — це теж небезпечна авантюра. Тому що нинішня кримінальна влада хоче змінити Конституцію під себе.

Погодився на дострокові вибори

Леонід Кравчук став президентом 5 грудня 1991-го. Пробув на посаді два з половиною року. За цей час в Україні з'явилися свої прапор, герб, гімн. Грошовою одиницею став карбованець.

У січні 1994-го Україна відмовилася від ядерної зброї в обмін на міжнародні гарантії безпеки.

Розпочалися ринкові реформи. У січні 1992 року Росія запровадила лібералізацію цін — у сто разів зросла вартість газу та у 300 — нафти. Це призвело до різкого зростання собівартості продукції, падіння виробництва. Восени 1993-го борг за енергоносії перед Росією становив $2,5 млрд. Фінансова система виявилася майже зруйнованою. У порівнянні з 1991 роком ціни зросли у 102 рази. Кравчук погодився на дострокові президентські та парламентські вибори. У липні 1994-го в першому турі набрав найбільше голосів. У другому — програв Леонідові Кучмі. Автор фрази "Маємо те, що маємо".

Тачку, що з'явилася в ті часи, назвали "кравчучкою". Любить полювати і ­шахмати.

Одружений. Має сина Олександра та двох онуків – Марію та Андрія.

×