"Притягнути до кримінальної відповідальності й покарати осіб, винних у плануванні, підготовці, початку та здійсненні агресії проти України та скоєнні воєнних злочинів і проти людяності. У разі відмови Російської Федерації покарати винних Україна залишає за собою право звернутися до Міжнародного кримінального суду почати розслідування збройної агресії Росії проти України, що триває з 20 лютого 2014 року", — йдеться в постанові Верховної Ради. За неї у вівторок проголосували 259 народних депутатів.

— Таке рішення парламенту має надважливе значення для нашої країни, — говорить політолог 38-річний Михайло Басараб. — Адже документ фактично розширив предмет лютневої постанови про визнання Росії державою-агресором. У вівторок Верховна Рада перейшла від констатації цього факту до роз'яснення, чому ми вважаємо північного сусіда агресором. Це є основою для майбутніх претензій України до Росії в міжнародних інстанціях. Зокрема, зможемо вимагати матеріальної компенсації за завдані збитки від війни.

Де доводитимемо свою правоту?

— Позиватимемося в Міжнародному суді ООН, який вирішує спори між державами, зокрема претензії матеріального характеру. Також — у Міжнародному кримінальному суді в Гаазі. Він розбирається зі злочинами проти людяності.

Чому тільки тепер публічно назвали дату початку війни з Росією — 20 лютого 2014-го?

— Через відсутність чи неналежну політичну волю у вищого керівництва держави. Наскільки мені відомо, постанови могло не бути, якби ініціативу не проявив відомий дипломат Володимир Василенко. На жаль, наші можновладці або приймають нікчемні рішення, або недопрацьовують, щоб мати сильну правову позицію в майбутніх спорах із державою-агресором.

Коли можемо побачити результати від постанови "Про відсіч збройної агресії Росії"?

— Блискавичних юридичних наслідків не буде. Автори були впевнені, що Росія не відреагує належно. Тож у постанові прописали бажані дії міжнародної спільноти на відмову від відшкодування завданих нам збитків. Там є заклик продовжити санкції проти Росії. Тому час цієї постанови настане після закінчення російсько-­української війни і поразки в ній нашого ворога. Такий собі судовий процес Нюрнберг-2 щодо режиму Путіна.

Які ще кроки треба зробити, щоб мати максимальну доказову базу проти Росії?

— Ретельніше фіксувати факти, збитки, щоб кожен дрібний злочин російського окупанта став частинкою доказової бази. Міжнародна юридична машина дуже прагматична. Там не реагуватимуть на емоційні заяви, а зважатимуть лише на переконливі докази.

×