Україна сьогодні долає труднощі, виборюючи волю. Іншого шляху, як і вороття ­назад, не може бути. На щастя, непроста ситуація в країні згуртувала, об'єднала і поріднила сотні тисяч простих українців. Вони знають потреби, завдання і роблять усе можливе, аби змінити ситуацію на краще. Адже нам, нашим дітям і онукам жити надалі в оновленій Україні. Ці прості українці готові підставити рідній землі власне плече. У цьому філософія життя української нації, яка всю історію бореться за незалежність.

З перших днів, як тільки почалася російська агресія на Донбасі, небачену згуртованість у єдиному пориві допомагати армії продемонстрував, і продовжує це робити український народ. Без перебільшення, черкащани опинилися в епіцентрі цього руху. І в цьому немає випадковостей: це саме тут за гетьмана Богдана Хмельницького народилася українська держава, тут гартували свою міць козаки Гонти і Залізняка. Тут все дихає свободою, і в жилах теперішніх нащадків бунтує козацька кров.

Тож, незалежно від статків, черкащани взялися допомагати тим, хто захищає незалежність України. Одним з активних ініціаторів надання допомоги українським воякам практично з перших днів АТО став депутат Черкаської обласної ради 48-річний Юрій Власенко:

— Треба зупинити ворога. За нас цього ніхто робити не буде. І якщо вже українська армія формується і оснащується практично з нуля, наш громадянський обов'язок показати їй, собі й усьому світу, що вона не одна. З нею багатомільйонний український народ, і разом ми переможемо.

Ініціативу депутата допомагати українським військовим підтримали земляки-черкащани: депутати обласної ради, громадські організації, представники малого й середнього бізнесу, власники великих компаній, що працюють на Черкащині, посадовці. Благодійність не має бути показовою, тож більшість не називають своїх прізвищ. Не для власної реклами це робиться, а для України.

Тривожить те, що попереду зима, тож уже сьогодні Юрій Власенко організовує закупівлю теплого одягу.

— В екстремальних умовах формується дух, перевіряється міць нації і здатність громадян почуватися її маленькою частиною. Водночас усвідомлювати приналежність до великої і важливої справи. Українці і, звичайно, ми, черкащани, успішно пройшли цю перевірку, — зазначає Юрій Власенко. — Бо це Україна колись дала їм життя, навчила любити, мріяти й жити, давала енергію, коли бракувало сил, а зараз наша допомога потрібна їй. Тож синівський обов'язок кожного з нас — мірою своїх можливостей допомогти рідній землі звільнитися від ворога, оговтатися від ран і знову розквітнути.

Три автівки — броньований джип "Форд" і два повнопривідні ГАЗи-66 відправили на поміч бійцям батальйону територіальної оборони "Черкаси". Юрій Власенко передав їх керівництву обласного військового комісаріату, і вони вже на передовій. Найближчим часом три "Ніссани", обладнані кулеметними установками, вирушають на допомогу батальйону "Черкаси".

Віддали на армію понад мільйон гривень

Від початку бойових дій на Донбасі зусиллями депутата Черкаської обласної ради Юрія Власенка і черкащан, які відгукнулися на його заклик, надали допомогу українській армії на понад мільйон гривень.

500 тис. грн витратили на закупівлю 10 вантажних автомобілів КАМАЗ, 408 тис. грн — тепловізорів, шоломів, бронежилетів, 189 тис. грн пішло на відбудову зруйнованої у Слов'янську школи. 154 тис. грн відправлено як грошову допомогу військовим, ще 60 тис. грн — на ремонт БТРа, 19 тис. грн — на виготовлення і розміщення банерів для залучення до військкомату добровольців.

Черкаська обласна рада виділила кошти за трьома обласними програмами: "Територіальна оборона" — 2 млн грн, "Профілактика злочинності в області на 2011–2015 роки" — 1 млн 970 тис. грн, та "Функціонування і розвиток си­стеми цивільного захисту області" — 1 млн 407 тис. грн.

До патріотичного меценатства, організованого депутатом Юрієм Власенком, долучаються різні люди. Зокрема ті, які раніше мали бізнес у Донецькій і Луганській областях. Бо розуміють, що виборовши перемогу й вигнавши ворога, відродиться бізнес і розвиватиметься країна.

— Це наша головна політика зараз. Яка об'єднує й робить сильнішим кожного, хто до неї причетний, — наголошує Юрій Власенко.

Кремезні чоловіки, які повертаються із зони АТО, ступивши на рідну землю, не приховують сліз і дякують за допомогу. Адже дехто б не вижив.

Минулого тижня Юрій Власенко зустрівся з чотирма земляками — учасниками АТО. Ці міцні чоловіки, пройшовши пекло війни, тиснули руку й дякували за поміч, що крапля за краплею формує впевненість у непоборності й перемозі.

×