"Я не здамся без бою", — голосно звучить пісня Свято­слава Вакарчука в столичному пабі "Портер". Зустрічаємося тут із політологом 35-річним Тарасом Загороднім.

У приміщенні приглушене світло. Єдиний відвідувач п'є пиво. Офіціантка стає на стільчик, тягнеться до великого дзеркала на півстіни. Протирає його миючим засобом. Оминає наклеєні сріблясті зірки. Біля барної стійки є двоє офіціантів і бармен. Замовляємо чорний чай.

Чому обвалився курс гривні?

— На це є об'єктивні причини: падіння економіки, недовіра інвесторів до країни. Під час війни ніхто сюди вкладатися не буде. Відтік капіталу величезний. За офіційними даними, за рік вивели два мільярди доларів, за неофіційними — сім.

Є суб'єктивний фактор — змова між державою та олігархами-експортерами. Коли гривня почала знецінюватися, дуже скоротився імпорт. Люди стали значно менше купувати зарубіжних товарів. Експортери в цій ситуації виграють. Якщо раніше за кожну продану одиницю з долара отримували вісім гривень, то зараз — 16. При цьому витрати всередині країни і зарплати залишилися ті самі. Реальний курс гривні має бути не більше 14 за долар.

Треба зважати й на рефінансування банків. Ці кошти йдуть не в реальну економіку. За них скуповують долари, щоб вивести за кордон. Відповідно ­знижуються золотовалютні резерви Нацбанку. Такий "мєждусобойчик". Хтось за це отримує відкати 20–30 відсотків. А нам розказують про боротьбу з корупцією. Треба повернутися хоча б до часів президентства Кучми, коли крали на рівні ­10–15 відсотків.

Що для цього треба зробити?

— Не імітувати реформи. Запрошуємо хороших закордонних міністрів. А що в нас у середній ланці? Там нічого не змінилося. Хіба людина працюватиме чесно в міністерстві за 2,5 або 4 тисячі гривень? Сидить із надією на відкати. Без реформування державного апарату зі скороченням штату й збільшенням зарплати нічого не буде. Одночасно треба ­саджати.

Антикорупційне бюро здатне дати правильний імпульс?

— Ні. Бо система залишилася старою. Жодних змін не відбулося. Прийшла та сама пострадянська еліта. Програма уряду — грамотна імітація. Знають психологію міжнародних чиновників. Їм байдуже, як у нас скорочуватимуть витрати. Є два шляхи. Перший — побороти корупцію. Другий — за рахунок людей, скоротивши соціальні витрати. Наша влада вибрала другий варіант, простіший.

Як побороти хабарництво?

— Чесні судді, прокурори мають дорого коштувати країні. Можна дати зарплату 5 тисяч доларів і сказати: або працюєш за ці гроші, або сядеш на 15 років.

За сусідній столик сідає сивий чоловік. Замовляє бізнес-ланч. Їсть 20 хв. Голосно стукає по тарілці ножем і виделкою. Офіціанти перезираються і сміються.

Економіка почне зростати 2016 року, як обіцяє Яценюк?

— Ні. Зростання можна досягти через нарощування експорту і внутрішнього попиту. Друге ми повністю вбиваємо, бо людям не буде за що купувати. Експорт також не зростатиме. Заводи в нас застарілі, інвестори не вкладатимуть кошти в непрозору економіку, де неможливо захистити власність. Тому наприкінці 2015 року знову підемо до Міжнародного валютного фонду просити кредити.

Українці терпітимуть брак коштів, якщо держава боротиметься з корупцією, прокурори не крастимуть, міліція не вбиватиме людей. А якщо проблеми країни вирішуватимуть за рахунок громадян, то вже через чотири місяці матимемо соціальний вибух. Він не буде у вигляді Майдану. Десятки тисяч українців пройшли через АТО. Мільйони людей жертвували гроші на боротьбу з ворогом. Кілька тисяч загинули на фронті. Люди налаштовані дедалі радикальніше. Тому все може закінчитися судами Лінча.

Прокуратура досі не порушила справи проти чиновників режиму Януковича, які зараз під санкціями Євросоюзу. Це означає, що санкції з них скоро знімуть. Якщо немає справ — значить вони не винні. Українці цього не подарують. Злість накопичуватиметься. Суспільство стало зрілішим за еліту, яка не розуміє, що під гаслами війни та Майдану не можна красти в таких розмірах.

Чому не посадили злочинців з попередньої влади?

— Не хочуть сваритися. Не мають політичної волі.

А на що є політична воля у влади?

— На запровадження реформ за рахунок людей. Все інше змінювати не хочуть. Яценюк поїхав до Брюсселя й каже: "Терміново дайте грошей". Але просто так їх не дадуть. Щоб далі розкрадали?

Міжнародні інституції погодяться, щоб реформи проводили за рахунок народу?

— Так. За нас заступаються не тому, що ми такі гарні та патріоти. Так склалася ситуація, що 300 років було вигідно шматувати Україну. А тепер треба, щоб вона залишалася єдиною країною, яка охоронятиме східні кордони. Хіба не знали, що Путін робитиме з Кримом? Знали. Орієнтувалися на свої цілі. Перша — нафто-газовий ринок. Зараз американцям цікаво зайти на найдорожчий ринок газу, європейський. Для цього треба посунути російський "Газпром".

Донбас повернемо до кінця 2015 року. З Кримом помучимося років два-три.

Що буде з Росією?

— Може розпастися на кілька країн. Може бути концесія (договір про передачу природних багатств, підприємств у тимчасову експлуатацію іншим державам. — "ГПУ"). Китай до цього близький. Наф­та компанії "Роснафта" вже йому продана наперед.

Захід дуже прагматичний. Хочуть мати гарантії, що більше не трапиться ситуації, коли один президент збожеволіє й почне кричати, що натисне на кнопку. Бо ще жодна держава не по­грожувала ядерною зброєю тільки через те, що комусь щось не подобається. Всі сировинні ресурси мають перейти під контроль Заходу. У Путіна не буде вибору. Рубль знецінився відносно долара навіть більше, ніж гривня. У нього зараз немає дна. Невідомо, де він зупиниться — на позначці 100 рублів за долар чи 230.

А з гривнею що буде далі?

— Нас рятує те, що маємо достатньо харчів власного виробництва. Росія ж не здатна забезпечити себе продовольством. У більшості українців є родичі в селі, є городи, дачі. Виживемо. А в Росії соціальний вибух — питання часу. Він почнеться, коли падатиме вертикаль влади. Росія ніколи не жила без царя. Путін так само думав щодо нас. Не врахував ментальність українців. Вважав, що без центральної влади — коли з країни втекли Янукович і його найближче оточення — вона розвалиться. Але ми відсутність центральної влади не сприймаємо як трагедію.

Москва підготувала багато професійних революціонерів для Донбасу. Тепер вони шукатимуть собі роботу й розхитуватимуть ситуацію в Росії. Очолять соціальний протест.

Якою буде Україна за рік?

— В уряді з'явилися іноземці. Це значить, що за нас взялися всерйоз. Заходу потрібна країна, яка захищатиме східні рубежі. Виявилося, що українці — єдина нація, яка не побоялася воювати проти страшних росіян. Для американців не вперше робити нормальну країну. Подібне було з Німеччиною, де впровадили план Маршалла після Другої світової війни. Також — з Япо­нією.

Нормально заживемо років за п'ять. На реформи є від року до двох. Якщо Порошенко хоча б суддівську систему зробить незалежною і чесною — тільки за це йому можна буде ставити пам'ятник. Бо далі все піде одне за одним.

150 людей пройшли навчальний тренінг Тараса Загороднього з підготовки політиків. Навчання триває один день. Коштує 1 тис. грн.

Співпрацював із Блоком Юлії Тимошенко

Тарас Загородній народився в Кишиневі, столиці Молдови. Батько — викладач економіки в університеті. Мати — бухгалтер. Живуть зараз у Миколаєві.

Вивчився на економіста та юриста. Працював у банку. Потім пішов у журналістику. Був політичним консультантом, працював із нині покійним мером Кременчука на Полтавщині Олегом Бабаєвим, Блоком Юлії Тимошенко, деякими членами Партії регіонів.

У листопаді видав книгу "Технології лідерства та харизми".

Захоплюється сквошем — грою з м'ячем та ракеткою у спортзалі.

Дружина Ольга — політолог. Виховують сина 7-річного Артура.

×