Біля входу в комітети Верховної Ради вишикувалися з півсотні міліціонерів — неподалік відбувається мітинг за відставку голови столичної міськдержадміністрації Олександра Попова. Піднімаємося на четвертий поверх до кабінету "ударівця" 34-річного Валерія КарпунцовА. На стіні висить портрет Тараса Шевченка. На тумбі стоять два фото. На першому Валерій Віталійович з молодшим рідним братом та Кличками. Поруч — знімок дружини з доньками.

Віталій Кличко розповів, що донедавна дивився на політику крізь рожеві окуляри. Які у вас враження від парламенту?

— Після Київради нам парламент не страшний. Там ходиш із відчуттям, що тебе облили помиями. Особливо перші три роки, коли був Черновецький із диктатом хамства, прямим дерибаном. Кличку, правда, складніше, він виходить на позиції загальнонаціонального лідера, від нього багато чекають.

Олександр Попов говорив, що при Черновецькому столицю розкрали на 70 мільярдів гривень. Чому нікого не покарали?

— Через політичні домовленості. Перша: що Черновецький два роки де-юре був мером, але правив Попов. Друга: секретарем Київради стає Галина Герега, а кістяк фракції Черновецького розпадається на кілька і голосують за те, що потрібно владі.

Що можна було б зробити у столиці за 70 мільярдів гривень?

— У нас система жкг убита. Також можна було б вирішити проблеми з питною водою, громадським транспортом. Також треба думати про кіоски. З одного боку, вони створюють робочі місця. З іншого, всі кіоски контролюють п'ятеро-семеро осіб, частина з яких сидять у Київраді. Це вбиває реальний малий та середній бізнес. Один кіоск приносить від 2 до 7 тисяч доларів прибутку на місяць. Він має 50 кіосків, сидить, плює в стелю. Тому депутати і голосують, як треба владі. Все заради грошей, — показує руками ніби відраховує купюри.

Украдені кошти можна повернути місту?

— Правовим способом — ні. А побічно правовим — так. Треба жорстко сказати: поверни.

Кожна держава працює на те, щоб поліпшити свою економіку. США приймає мільйонерів, того ж Лазаренка, щоб привозили їм свої гроші. Кіпр виростив "кабанчика" і зарізав (відібрали частину коштів на рахунках, що належали переважно багатіям країн колишнього СРСР. — "ГПУ"). Наші ж мислять такими категоріями: стоїть завод, треба його порізати на метал та вивезти гроші за кордон. І неважливо, скільки тисяч людей працювало там. Ця хвиля вже пройшла, але менталітет зберігся. Корупція пронизала все. Днями розмовляв з одним бізнесменом. Він продає маєток у Кончі-Заспі за 20 мільйонів доларів. До нього прийшов суддя, пропонував 17. Виникає питання: звідки у судді 17 мільйонів доларів?

— Попова геть! Попова геть! — чути з вулиці. — Давай, до свіданія!

Опозиція розблокувала парламентську трибуну, щоб проголосувати за вибори в столиці. Яка ймовірність їх проведення цього року?

— Усе залежить від киян. Буде підтримка — будуть вибори (під Верховну Раду прийшли близько 3 тис. людей. За призначення виборів мера проголосували 209 депутатів за необхідних 226. — "ГПУ").

Скільки мало б вийти киян на вулицю, щоб призначили вибори?

— Хоча б тисяч п'ять.

Не можна вже терпіти цей безлад. У нас повна імпотентність держави. Рівень злочинності просто захлеснув. Правоохоронні органи не працюють. Знову розбої, грабежі, рекет, людей забивають бітами, розстрілюють на вулиці. Офіційно у міліції вдвічі більше працівників, ніж в армії. На вихідних їздив зустрічати тещу на Дарницький вокзал, там бабусі продають зелень, молочко. А між ними ходять пепеесники і ганяють їх. Та йдіть наркоманів ганяйте!

От як зараз садять? Якщо ти чиновник, то за "зловживання владою". Якщо громадянин — за "шахрайство". Суд дає санкцію взяти людину під варту. Далі її "таможать". Припустимо, бізнесмен заробив 5 мільйонів. Вивчають, де він "мінімізував", хто є невдоволений. Коли знаходять незадоволеного, той пише заяву на затриманого. Бізнесмен у СІЗО потрапляє "на карантин", його обливають хімією, відправляють у душ, де 25 чоловіків стоять поруч, що страшно поворухнутися. Потім кидають у камеру, де 40-50 людей, половина з яких злочинці. А потім кажуть: хочеш, щоб справу перекваліфікували — плати 80 тисяч. Хочеш в іншу камеру чи лікарню — треба доплатити. Суддя бере своє, прокурор — своє, так само есбеушники. Людину "общипали", а в суді справа валиться і її закривають "за відсутністю складу злочину".

Фахівці з розшуку й оперативної роботи кажуть, що бази та картотеки попродавали бандитам. Держава валиться.

Коли Україна може остаточно розсипатися?

— Цього не станеться. Восени щось буде. "Вставай, Україно!" — позитивний імпульс. Коли починалися акції, Кличко їздив у Вашингтон і Європу. Спілкувалися щодо персональних санкцій стосовно людей від влади — посадовців, суддів, прокурорів. Вони "на олівці". Мова може йти про обмеження їхнього в'їзду в демократичні країни, розслідування щодо рахунків і майна за кордоном, де їхні діти вчаться. Треба, щоб вони відчули це на своїй кишені. У них за кордоном бізнес і власність, вони подорожують. А якщо закриють доступ, почнуть думати.

Дзвонить мобільний, Карпунцов вибачається: "Вася, я замовляв на тебе перепустку. Давай", — каже і кладе слухавку.

Заяви Яценюка та Тягнибока про те, що Кличко має нарешті визначатися з мерством, означають: усередині опозиції немає діалогу?

— Ми постійно в діалозі. Є три опозиційні сили з різною ідеологією. Їх об'єднує опозиційність до влади і персонально до Януковича. В тому, щоб цю владу знести, ми єдині. Як і в тому, що бачимо Україну європейською державою. Але у нас може бути різне бачення управління, реформування влади. Як і тактика.

Чому Кличко тягне із заявою про плани на посаду мера?

— Є питання: коли і як іти на вибори? Можливий варіант одночасних виборів міського голови та Київради. Тоді в мера буде більшість, а Попов особисто лопатою чиститиме сніг біля мерії. Організуємо так, що сесія проходитиме через день, питання розглядатимуться публічно. Влада це зрозуміла, тому почали грати за іншим сценарієм: призначити вибори мера, а Київради — ні.

Буде дата виборів, тоді скажемо, кого висуваємо на голову, кого — по округах чи списку до Київради.

76 тисяч доларів Валерій Карпунцов заплатив за машину "Ауді Q7". Гроші на неї збирав три роки. Автомобіль — одна з його пристрастей.

Зібрав 700 печаток

Валерій Карпунцов народився у місті Ніжин на Чернігівщині. Вивчився на юриста в столичному університеті ім. Шевченка. У політику потрапив завдяки нардепу Олександрові Ситнику. З 1999-го два роки працював його помічником. Консультував відділ зв'язків з органами правосуддя апарату Верховної Ради. Був радником віце-прем'єра Романа Безсмертного. Два роки керував правничою групою "Колегіум", працював у Національному агентстві з іноземних інвестицій та розвитку.

Карпунцов познайомився з Віталієм Кличком 2008 року за сприяння Дмитра Андрієвського, нині нардепа від "Батьківщини". Став депутатом Київради від Блоку Кличка. На парламентських виборах 2012-го його обрали за списком УДАРу під №13.

Останні 10 років колекціонує старовинні печатки установ. Має їх близько 700. Купує на "блошиних ринках" або на зборах колекціонерів.

— У Віри Ульянченко (колишній керівник Секретаріату президента Віктора Ющенка. — "ГПУ") був день народження. То мені Ющенко сказав: "Поїдь, купи щось зі старовини", — згадує. — Я поїхав в антикварний магазин. Дивлюся, лежить печатка "Генеральна комісія по утриманню та розташуванню військових і урядових установ України УНР". Коштувала 300 гривень. Купив її. Перед цим мені брат подарував печатку дворянина у срібній оправі.

Дружина Ольга за освітою лікар-терапевт. Зараз у декретній відпустці. Виховують доньок Софію та Маріанну.

×