Президент Петро Порошенко виступає за проведення референдуму про вступ України в НАТО. Сказав про це минулого тижня в інтерв'ю. Вважає, що Україна відповідатиме критеріям НАТО через п'ять-шість років. Чотири місяці тому Порошенко підписав закон про скасування позаблокового статусу України, встановленого 2010-го. Екс-президент Віктор Янукович ліквідував комісію з підготовки України до вступу в Альянс.
Уперше намір стати членом НАТО Україна офіційно озвучила 23 травня 2002 року за президентства Леоніда Кучми.
— Заява Порошенка є політичним і дипломатичним кроком, — говорить колишній перший заступник секретаря Ради нацбезпеки та оборони Степан Гавриш, 63 роки. — Вона переслідує два завдання. Перше: мобілізувати українців навколо Альянсу. Показати, що Україна має надійного союзника і не збирається рухатися в напрямку Росії. Друге: налякати Москву — змусити її вести активніші переговори з Києвом.
Зараз важливе це питання?
— Воно є одним із найбільш конфліктних. Проведення референдуму не матиме достатньої легітимності, щоб світ сприйняв його як рішення українського народу. Україна втратила на Донбасі частину території, причому індустріальної. Вона перебуває під контролем терористів, які не братимуть участі в референдумі. З другого боку, єдиною системою безпеки, що може сьогодні дати Україні гарантії територіальної цілісності, є саме НАТО. Але країни-засновники, які платять щороку величезні внески (сума розраховується, залежно від економічного потенціалу країни. Наприклад, Велика Британія, Франція та Німеччина вносять щороку близько $200 млн. — "ГПУ") для існування Альянсу, не підтримають таку ідею. Там розуміють, що рішення про референдум може посилити агресію Путіна разів у 10.
Як стати членом НАТО?
— Там близько 70 критеріїв, з яких півтора десятка є ключовими. Вони пов'язані зі стабільністю економіки, якої немає в Україні, збільшенням ВВП та доходу на душу населення. Мають бути надійні та захищені кордони, але не за допомогою військ НАТО.
За яких умов можна ставити питання про членство в Альянсі?
— Неможливо отримати план дій щодо членства в НАТО без реформи Збройних сил. Ми маємо армію зразка Другої світової війни. Треба повністю модернізувати її. Управляти нею згідно зі стандартами НАТО. Поняття генерал повинно зникнути з нашого лексикону. Там їх майже немає. А ключова особа — сержант.
Рішення в Альянсі ухвалюють консенсусом. Якщо хоч одна країна скаже, що вона — проти, нічого не буде. Під час війни з Росією говорити про вступ до НАТО нереально. Бо це означатиме втягування Альянсу у війну з Москвою. Сьогодні треба піднімати питання про союзництво. Воно дасть нам можливість скористатися їхніми ресурсами — грошима, зброєю, інструкторами.
Який оптимістичний та песимістичний сценарії нашого можливого вступу?
— Оптимістичний — 10–15 років. Сьогодні Україна перебуває в стадії напіврозпаду. У нас не просто забрали частину землі, а й величезний індустріальний потенціал. Ми втратили Крим як основу морської держави. Гаряча точка на Донбасі загрожує стабільності всієї країни. В таких умовах НАТО не працює. Ситуація повинна докорінно змінитися.
Песимістичний сценарій не має часових рамок. Лише на відтворення кордонів знадобиться п'ять-сім років. І це за умови рішучої позиції лідерів держави.
Які вигоди матимемо від членства в НАТО?
— Ми отримали б "парасольку" захисту своєї території. Суттєво зросли б стандарти життя. Українці мали б можливість навчатися в академіях Альянсу. Туреччина не є членом Європейського Союзу. Але з країн ісламського світу вона — єдина в НАТО. Завдяки цьому має розвинуту економіку.
Самі ми не подужаємо протистояти такому ворогу, як Росія?
— Росія змушена тримати величезні військові ресурси на своїх кордонах. Перекинути частину їх в Україну — не зможе. Використати ядерну зброю на європейському майданчику — також. Адже термоядерні викиди знищать значну частину російської території.
З 2009 року в НАТО не прийняли жодної країни
НАТО — військово-політичний союз 28 держав Північної Америки та Європи. Діє 66 років. Країнами-засновниками стали Англія, США, Франція, Данія, Ісландія, Італія, Бельгія, Канада, Люксембург, Нідерланди, Норвегія та Португалія. За три роки долучилися Греція й Туреччина. 1955-го членом Альянсу стала Німеччина. Згодом — Іспанія. 1999-го долучулися Польща, Чехія та Угорщина. 2009 року — Болгарія, Естонія, Латвія, Литва, Румунія, Словаччина, Словенія, Албанія та Хорватія. Останні шість років нікого не приймали. Мета НАТО — захист свободи і безпеки його членів політичними й військовими засобами.
2 
35413
Коментарі