— Після смерті Чечетова нікого зі знаменитих політиків на його могилі не було. Ми б зразу їх узнали, — розповідає 56-річна Валентина Сабадин зранку наступного дня після похоронів колишнього керівника Фонду держмайна і народного депутата. Біля Південного кладовища торгує квітами і вінками. — Сьогодні багато приходило. Видно — родичі, бо всі заплакані.
Подружжя купує чотири жовті тюльпани за 30 грн.
— Ми 20 років сюди ходимо, — жінка знімає із квітів обгортку, викидає у смітник. — 1995-го син попав в аварію, розбився насмерть. Тоді за місце на цвинтарі нічого не платили. Написали заяву, і нам його безплатно виділили. На кладовищі давно місць для простих смертних немає. Біля тих, кого раніше поховали, родичі лишали по два-три місця. Тепер їх займають. Ховають і на галявинці біля центральної алеї, де раніше була клумба. Кажуть, місце тут не менше 4 тисяч доларів коштує. Хоч і добиратися не дуже зручно.
У приміщенні адміністрації цвинтаря холодно, довгий коридор не освітлюють. У кабінеті директора зустрічаємо сивого чоловіка років 60.
— З 2009-го кладовище закрите для поховань, — говорить він. Сидить у дублянці. Не називається. — Але заслужених людей після розпорядження міської адміністрації тут можна ховати безкоштовно. Інших відомих політиків тут не ховали.
На могилі стоїть портрет Чечетова. На знімку він усміхнений, в окулярах, тримає руку біля підборіддя. Перед фотографією — вінок із живих білих кал, обв'язаний золотистою стрічкою. На ній чорними літерами виведено "Уважаемому Михаилу Васильевичу от Сергея Арбузова" (був першим віце-прем'єром в уряді Миколи Азарова. — "ГПУ"). Поряд — вінки від Партії регіонів та "Опозиційного блоку".
Коментарі