"Тільки на 23-му році незалежності українці почали будувати державу. До того просто спостерігали за розпадом Радянського Союзу", — вважає 64-річний Євген Головаха, заступник директора Інституту соціології Академії наук:
— Мали визріти певні внутрішні й зовнішні умови. Внутрішні: люди повинні були зрозуміти, що незалежність і свобода є цінностями. Доти пройшли кілька етапів. Перший: роки розвалу попередньої системи, що відбувся без шокової терапії. Не було спільної думки про те, який шлях обрати на віддалену перспективу — чи європейський, чи радянський. Другий етап: Україна пристосувалася до капіталістичних реалій. За роки незалежності зросла кількість тих, які вважають себе громадянами України, а не жителями окремих регіонів чи колишнього СРСР. Хто орієнтується на Європу, а не на Росію. Влада ж продовжувала маневрувати. Крім того, не поважала людей, їхні права. Зокрема, Янукович і його оточення віддзеркалювали інтереси регіонів, найбільш пов'язаних із радянським минулим. Суспільство ж перейшло вже на новий етап розвитку. Мав статися вибух.
Щодо зовнішніх умов: Росія вирішила, що економічно і військово може підпорядкувати Україну. До анексії Криму ми досить поблажливо ставилися щодо прагнень сусіда відродити імперію.
Яким має бути проект "Україна" в умовах 2014 року?
— Ми не хочемо пострадянського життя. За останні місяці прагнення до Європи суттєво зросло серед населення. Але ще не ліквідували поділ між регіонами: деякі з них досі значною мірою зорієнтовані на Росію. Тому має бути такий проект "Україна", аби кожен громадянин відчував себе захищеним. Помилкою Ющенка було те, що занадто багато уваги приділяв минулому. Якщо хочемо будувати націю, треба спиратися на традиції, але пристосовуватись до сучасності.
Де наші основні резерви?
— Перший: патріотизм. Волонтери допомагають там, де держава не справляється зі своїми обов'язками. Починаючи з бронежилетів і закінчуючи біженцями.
Другий: бажання інтегруватися в Євросоюз. Останніми місяцями сталися дуже важливі зміни. Південь України підтягнувся до Заходу і Центру в орієнтації на Європу. Маємо дві третини однодумців. Можемо впевнено починати європейський поступ.
Третій резерв: почав формуватися політичний клас. Уже не буде у влади такої зневаги до простих людей. Особливо в тих, які прийдуть через п'ять-сім років. Це вже будуть не пострадянські політики, які керували нами 23 роки. Головне питання — чи вистачить у них політичних якостей взяти владу.
Які риси допомагатимуть нам рухатися вперед?
— Сприйняття з гумором найтяжчих ситуацій. М'якша, ніж у росіян, вдача, більша гнучкість. Це дає можливість швидше змінюватися. Ми змогли відмовитися від повернення до радянського минулого. А росіяни — ні.
Що залежить від влади, а що — від кожного громадянина?
— Держава повинна мінімізувати корупцію. Україну приватизували клани. Пересічні люди пристосовувалися й були поблажливі до корупції як способу вирішення своїх проблем. Маємо змінитися.
Вже почали боротися з привілеями державних службовців. Ненормально, коли в бідній країні депутати літають бізнес-класом, за кожним середнім чиновником закріплене персональне авто з водієм. Зараз хоча б формально це скасовано. Якщо все повернеться, про майбутнє можемо забути.
Якою буде Україна за 5–7 років?
— Якщо вистачить терпіння й розуму вирішити зовнішні проблеми, то будемо хоч бідною, але європейською державою.
2 
35413
Коментарі
1