Мустафі Джемілєву на п'ять років заборонили в'їзд у Крим. Він — народний депутат України, почесний лідер кримських татар. У вівторок вранці повертався з півострова до Києва. Прикордонники вручили йому документ із забороною бувати в Криму до 2019 року. На ньому немає ні печатки, ні підпису, ні дати. Також заборонили показувати політика на державній телерадіокомпанії "Крим".

— Это показатель того, с каким "цивилизованным" государством мы имеем дело, — говорить 70-річний Мустафа Джемілєв про Росію. — Я все равно приеду в Крым.

Уже втретє за два місяці Джемілєв має проблеми зі в'їздом та виїздом із півост­рова.

— Так вступаем в зону русской демократии, — розповідав Джемілєв 19 квітня. — Я сидел в машине, они сказали открыть багажник. Принесли мне дипломат, поскольку он был с шифром. Я открыл. Особо там не копались. Посмотрели, прикинули, что бомбы, мины там нет, и отпустили.

Після приїзду Мустафи Джемілєва та Рефата Чубарова (керівник Меджлісу — виконавчого органу кримських татар. — "ГПУ") на будівлі Меджлісу з'явився український прапор. За два дні туди прорвалися невідомі в камуфляжі. Хотіли зняти стяг.

— Подъехал автобус с "самооборонцами", поставили лестницу, стали снимать украинский флаг, — розказує вахтер Зодіє Салієва. — Мы сказали: "Почему вы снимаете? Это наша частная территория". Они ответили: "Вы — посольство Украины или что?" Стали вытеснять наших девушек (прес-секретаря Лілію Муслімову та головного бухгалтера фонду "Крим" Марлену Сейтасанову. — "ГПУ"), крутить им руки. Спустили украинский флаг и повесили советский. Тогда наши ребята повесили наш крымскотатарский.

Зараз серед кримських татар настрої не­однозначні, каже заступник глави Меджлісу 33-річний Наріман Джелялов:

— У Меджлісі є протилежні позиції. Бувають тривалі дискусії. Зокрема сперечалися, чи брати участь у кримській владі. 1 квітня все ж вирішили делегувати двох — на посаду віце-прем'єра та в Республіканський комітет у справах міжнаціональних відносин. Зміни, що відбуваються в Криму, кожного разу ставлять перед нами запитання. До Росії в нас високий ступінь недовіри. Ніхто в Меджлісі не радіє тому, що відбувається. При владі в Криму залишилися всі ті, які довгі роки чинили чимало перепон для реалізації прав кримськотатарського народу. Зараз наша головна емоція — обережність. Однак серед кримських татар майже немає тих, у кого проросійські настрої. Основна маса налаштована проукраїнськи.

Після повернення Джемілєва до Криму змінилися настрої в Меджлісі, вважає директор Центру близькосхідних досліджень 47-річний Ігор Семиволос:

— Раніше Меджліс був обережний через шоковий стан. Сьогодні переходить до активнішої стадії протидії російській окупації. Важливим етапом буде відзначення 70-х роковин депортації кримських татар 18 травня. Подія буде знаковою та початком мирного спротиву. Переважна більшість кримських татар налаштовані по-бойовому. Проходитимуть масові акції протесту. Росіяни спробують запропонувати зустріч між Чубаровим та Путіним. Це буде один із варіантів примирення. Чим закінчиться — важко прогнозувати.

×