— Ми не ходили на підготовку й у садок. Син Тимур був хворобливий, тому школа для нас це — стрес, — розповідає 27-річна Аліна Савицька із Києва. — Клас обирала, де найменше учнів і педагог із 20-річним стажем. Але перед 1 вересня та вчителька звільнилася. Нам дали молоду, після інституту.

У перший день навчання вона розсадила першокласників по зросту. Тимура — із першої за четверту парту.

— Син не послухався і почав плакати. Вчителька замість того, аби заспокоїти його, посадила в комірчину біля швабри й відра. Малий почав нервувати і вкакався. Коли прийшла його забирати, вчителька при всіх батьках розказала про це.

Наступного дня Аліна забрала документи зі школи. Перед тим, як обрати інший навчальний заклад і клас, побувала на уроках класних керівників. На роботі взяла відпустку.

— Вибрала ту вчительку, яка говорила найбільш врівноважено, мала великий досвід оботи і цікавий матеріал. На математику дітям роздала розмальовки з цифрами. Навіть якщо дитина вставала, то не кричала на неї, а пояснювала, як треба.

Дитина через стрес у першій школі стала нервовою, погано спить, неохоче ходить навіть до іншого педагога.

— Водила сина до психолога. Вона сказала, що в нормальних умовах дитина звикає до школи місяць. Мій добре, якщо звикне за півроку, — додає. — Він боїться, коли діти сильно шумлять чи підвищують голос. На уроці може впісятися. Добре, що вчителька адекватна й цього не афішує. Психолог попередила — якщо син не адаптується до школи, доведеться його забрати і привести наступного року.

×