— Українське плакатне мистецтво почалося на Майдані. До цього його школи фактично не було. Залишилися роботи радянського часу, — розповідає 50-річний Віктор Тригуб, директор Музею плаката України.
Заклад створили у листопаді 2011 року. Має понад 5 тис. плакатів. Окремо зібрали колекцію робіт, присвячених Революції гідності та АТО.
— У листопаді 2013-го соцмережі вибухнули плакатними шаржами, замальовками, — згадує Віктор Вікторович. — Вони відображали події на Майдані. Для їх поширення ми у "Фейсбуці" створили сторінку Музею плаката. У день її відвідувало до 200 тисяч людей. Потім російські хакери знищили і цю сторінку, і наш сайт із величезною базою даних.
У перші дні Майдану познайомився через інтернет із Юрієм Неросліком. Він — харківський активіст, художник, родом із Луганщини. Фактично став родоначальником школи сучасного українського плаката. Має близько 400 робіт, присвячених Майдану та АТО. Служив добровольцем у 92-й бригаді саперів.
Популярними стали роботи Юрія Журавля з рівненського гурту "От Вінта!". Виникла ціла Плакатна сотня. Українська діаспора використовувала наші плакати для вуличних акцій протесту і солідарності по цілому світу.
Більшість малюнків тоді були анонімні, бо люди боялися. Створили один плакат із Валерією Бурлаковою, журналісткою та бійцем ЗСУ. На ньому жінка коктейлем Молотова підпалює сигарету. Хотіли зробити її символом всіх акцій. Але народ підняв ґвалт: "Вона ж курить!"
28 лютого 2014-го відкрили першу виставку плакатів Майдану в Національному музеї архітектури і побуту в Пирогові під Києвом.
— Вона досі працює. Ми встановили світовий рекорд — це найменший музей світу, — додає Віктор Тригуб. — У Пирогові нам дали кімнатку в тернопільській садибі. Довелося подбати про охорону, бо були провокації. Виставку хотіли спалити. 2014-го керівництво Музею плаката потрапило в списки ворогів Росії. Мають наші адреси, особисті дані.
4 
35413
Коментарі