— За год съемок не видел, чтобы Олег с пеной у рта объяснял что-либо актерам. Если что-то не нравилось во время дубля, начинал громко вздыхать и брать себя рукой за лицо. Это всех только веселило, — каже 25-річний Владислав Жук із Криму. 2011-го виконав головну роль у фільмі Олега Сенцова "Гамер".

За сюжетом у невеликому місті живе хлопець Костянтин на прізвисько Косс. Не ходить на заняття до технікуму, конфліктує з матір'ю. Проте добре грає в комп'ютерні ігри. Потрапляє на чемпіонат світу з комп'ютерних ігор в Лос-­Анджелесі. Виборює друге місце. Але залишається самотнім, як і раніше. В минулому Олег Сенцов теж грав у комп'ютерні ігри.

— Я, як і Олег, був геймером, — розповідає Владислав. — Майже вісім років він займався організацією кіберспортивних змагань. Головного героя для свого фільму Олег шукав на місцевому чемпіонаті з комп'ютерних ігор. Там зустрів мене.

Жодних настанов перед зйомками Олег не давав. Просто розпитував про моє життя, розповідав про своє. Відкрив світ іншого кіно. Після цього "Трансформери" вже не здавалися такими цікавими.

На зйомках вимагав бути собою. Сценарного тексту не мали. Всі діалоги — експромт. За рахунок цього вийшли живими. Якось під час зйомок до когось із героїв підійшов бомж і попросив закурити. Олег цей дубль залишив у фільмі. ­Казав: іноді навіть вищі сили допомагають ­зробити фільм кращим.

"Гамера" знімали рік. ­Актори працювали безкоштовно.

— "Гамер" — багатообіцяючий дебютний фільм, — каже київський режисер 40-річний Миро­слав Слабошпицький. — Подивився його на одному подиху. Фільм вразив, але складно пояснити, чим. Просто кіно буває правильним і херовим. "Гамер" — правильний фільм. Його показали навіть на міжнародному кінофестивалі у Роттердамі. 98 відсотків українських стрічок взагалі нікуди не попадають.

20  000 доларів витратили на зйомки фільму "Гамер". Стрічку Олег Сенцов профінансував самотужки. Її зняли за дев'ять місяців. Працювали в Сімферополі, Євпаторії, Києві та Лос-Анджелесі. Більшість акторів — непрофесіонали, які грали себе.

×