— За 10 років ми зібрали більше 4 тисяч малюнків кульковою ручкою. Передав би їх у власність міста, якби знайшли приміщення під музей, — каже галерист 52-річний Євген КАРАСЬ. 23 грудня в його галереї "Карась" на Андріївському узвозі столиці відкрилася виставка проекту "А4. Кулькова ручка". Започаткував його 10 років тому.
У галереї збирається з півсотні відвідувачів. Роздивляються малюнки на стінах. Найбільше людей — біля робіт із текстами. На одній під великим червоним хрестом написано: "Мужчина, это не инсталляция, это медпункт. Заходите". На іншій — "При наличии удостоверения союза художников — скидка 50% на сахарную вату". Євген Карась походжає між гостями. По черзі з усіма вітається й обіймається.
— Почалося все з того, що художник Микола Кравченко запропонував зробити виставку "Художники на папері", — розповідає. — На художній сцені переважав живопис, а нам хотілося підняти жанр малюнку.
Спочатку думали загадати художникам малювати кольоровими ручками. Але вирішили загнати їх у вужчі рамки — лише стандартний офісний папір та однотонна кулькова ручка.
Перша виставка вдалася на славу. Нам надіслали 500 малюнків. Цьогоріч їх кількість перевалила за 3 тисячі. Перед Новим роком, коли отримуємо листи, працівники "Нової пошти" жартують: "Нам треба у вас відкривати відділення".
Євген зупиняється біля портрета архітектора Олега Дроздова. Він спроектував скандальне приміщення столичного Театру на Подолі, яке представили в листопаді.
— Кожного року надходять роботи, пов'язані з актуальними подіями, — говорить галерист. — 2014-го було багато малюнків на тему Майдану. Наступного — малювали війну. Виокремити якусь тему цього року не можна.
За 10 років у проекті взяли участь кілька сотень художників. Серед них — Олександр Ройтбурд, Олександр Бабак, Анатолій Криволап.
— Здається, ручкою малювати дуже просто. Але це не так, — продовжує Євген Карась. — Якось один відомий художник їхав до Києва потягом. Подзвонив і сказав: "У дорогу взяв папір та ручку. Зроблю кілька малюнків для твого проекту. Завтра зранку завезу в галерею". Наступного дня так і не зайшов, бо нічого не вдалося.
Іншим разом двоє відомих художників говорили: "Кулькова ручка? Немає проблем. Залиш у галереї кілька аркушів. Забіжимо й швиденько щось намалюємо". Після їхнього візиту всі аркуші були зіжмакані й валялися у смітнику.
У приміщення заходить художниця 43-річна Алевтина Кахідзе. Вітається з Євгеном.
— Вот принесла работу, — каже йому. — Но говорят, уже поздно.
— Никогда не поздно, — відповідає Карась.
— Я тоже так думаю, — киває Алевтина.
З пакета дістає малюнок у файлі. Там намальоване серце й текст про те, як накладати на нього пов'язку.
— Цього року пішла вивчати автосправу, — художниця переходить на українську. — Викладач розказував, як накладати пов'язку на відкрите серце. Мене це вразило, бо на практиці зробити це нереально. Перемалювала конспект із заняття.
Алевтина віддає малюнок працівникам галереї. Знімає плетену шапку.
— Беру участь у проекті від самого початку, — розповідає. — Першого разу зобразила речі з вітрин магазинів, які не могла придбати. Якось малювала туфлі за 547 гривень і годинник за 78 тисяч. Тоді уявляла, що отримала їх. Після того бажання мати ці речі зникало.
За кілька років створила проект свого будинку. У ньому є холодильник, плазма, камін і шафа. Внизу написала: "Диван нам не нужен, иначе мы быстро состаримся". Невдовзі такий будинок у мене з'явився. Меблів для сидіння на першому поверсі немає. Поставила їх на другому.
Виставка триватиме до 13 січня 2017-го.
3 
35413
Коментарі