34-річна Наталія Гаращук із райцентру Хмільник на Вінниччині два місяці не бачила доньки Вікторії, 5 років. Дитину забрав колишній співмешканець Володимир Клименюк.
Наталія за фахом медсестра. Працює у санаторії "Хмільник". Вчилася у Бердичівському медколеджі на Житомирщині. Там і познайомилася з Володимиром Петровичем. Він директор коледжу.
— Поступала через посередника. Він підійшов до директора замовити за мене слівце. Клименюк мене побачив і сказав: вона поступить і буде моя. Після вступного екзамену підійшов і сказав, що підвезе додому. Я старалася делікатно відмовити. Бо була заміжня, мала доньку Олену. Та й навіщо мені чоловік, старший за мене на 21 рік. Але він нагло наполягав. Мусила погодитися, не хотіла заїдатися з ним, щоб не вигнав з училища, — згадує Гаращук.
Розмовляємо в піцерії. Наталія замовляє каву, але не п'є.
— Це залицяння тривало рік. Я не знала, що робити й кому жалітися. Подумала, може, хай вже отримає своє і дасть мені спокій. Завагітніла від нього, — опускає очі. — Я кохала свого чоловіка Толю й боялася його втратити. Усе йому розказала, він простив. Родилася Вікторія. Записали дівчинку на Толю. Але як дитині було 2 роки, Клименюк її побачив. Поняв, що це його, бо дуже на нього схожа. Такого скандалу наробив. Почався настоящий терор, щоб йшла до нього жити з дитиною. Так опозорив мене, дві області про нас гули. З Толею розійшлися. Мама кричала ґвалт: "Що ти наробила? Раз нагуляла дитину від нього, то тепер йди і з ним живи".
Наталія зійшлася з Володимиром Клименюком. Жили не розписані у Бердичеві.
— На перших порах я до Володі "викала". Це його дуже злило, але ніяк не могла перейти на "ти". У нього два сини від першої жінки — мої ровесники. 35-річний Віталій живе в Житомирі, 30-річний Олег — у Вінниці. Мою старшу Оленку не обіжав. Купував усе, але після того, як я попрошу. Він дуже любив, щоб його просили. Хотіла його полюбити, але не получалося, просто терпіла. Дуже скучала за своїм Толею.
— Через півроку Володимир запропонував поїхати відпочивати в Чорногорію. Взяли з собою мою молодшу сестру Аню, щоб помагала дитину бавити. Був мій день народження, Володя приніс великий букет квітів. Захотів лишитися зі мною в номері сам. Аню з малою нагло спроваджував на пляж. Мене це розізлило, і я теж пішла на пляж. Тоді вперше підняв на мене руку.
— Ми верталися з магазину, а він закрився і не відчиняв нам. Хотів, щоб ми в коридорі спали, — згадує 21-річна Анна Колеснікова, сестра Наталії. — Відчинив тоді, як я стала дуже просити. Наташа розсердилася й назвала його дебілом. Він дав їй ляпаса. Схопив за плечі й кинув на ліжко. Сам сів їй на груди й з двох рук бив у голову. Я ледь відтягнула.
Наталія переїхала у Хмільник до батьків.
— Володя після побиття зробив мені пропозицію. Але це вже був кінець, — продовжує Гаращук. — Час від часу жили разом у моїх батьків. Він бачив, що не люблю його. Вигнати боялася. Шантажував, що забере в мене дитину, і я ніколи більше її не побачу. Бив мене не раз. Раз душив у мами на очах. Вона захистила, то й її побив. Тоді мама поняла, що це за людина.
2011-го знову зійшлася із першим чоловіком 35-річним Анатолієм.
— Володя як узнав, сказав: я тобі отомщу, жити не дам. Я кілька разів міняла сім-карти, але він приїжджав і скандалив. Зверталася до міліції, та марно. У нього є зв'язки і гроші. Хмільницький райсуд присудив виплатити йому 25 тисяч гривень моральної компенсації. Апеляція зменшила суму до тисячі. Він подав касацію, й справа заглохла.
5-річна Вікторія жила з матір'ю. Батько забирав доньку щосуботи, привозив назад у неділю.
— Двічі возив малу на Кіпр без мого письмового дозволу. Тикав в очі, що має якесь рішення суду. А 15 липня забрав Віку й не привіз. Подзвонив і прошипів: дитина сказала, що не хоче більше тебе бачити. І додав, що віддасть, якщо приповзу до нього на колінах. Я звернулася в міліцію й прокуратуру, але мені відмовили. Порадили йти до суду.
Володимир Клименюк, 56 років, має триповерховий будинок у передмісті Житомира. Маєток обгородив 2-метровим парканом.
— Я не забрав доньку, вона залишилась жити зі мною, — говорить телефоном. — Дитина вже рік просилася до мене. 5 серпня Наталія намагалася силою викрасти малу. Донька як побачила маму, попросила, щоб ми від неї тікали. Я й сам її боюся. Матері стидно перед людьми, бо дєвочка втекла до батька.
2 
35413
Коментарі
5