"Син через горілку лишився біля розбитого корита — без грошей і без хати, — пише вінничанка Богдана Степанівна, 52 роки. — Розумний і працьовитий, але коли став пиячити, з роботи вигнали, з дружиною розлучився. Мені найбільше жалко внучки, бо росте без тата. Зараз він пішов на іншу роботу, але то не його, тому нічого не вдається".

Листи коментує столичний біоенергетик 53-річна Валентина Гавура. Дістає з конверта фото. На ньому чоловік з дружиною Христиною. Невістка тримає в руках торт.

— Син пити не кине, поки не познайомиться з іншою жінкою. Заради неї почне змінюватися, — каже біоенергетик. — Йому треба зав'язати з горілкою, бо наступного року матиме проблеми з печінкою, на лікування піде багато грошей. Заради доньки може через кілька років податися на заробітки. Хоча добре заробити зможе, не виїжджаючи з України. Не варто ігнорувати пропозиції, які надійдуть від колишніх колег.

"На роботі познайомилася з чоловіком. Він удівець і я — вдова. Планували побратися, щоб доживати віку разом, — пише хмельничанка Тетяна Іванівна, 55 років. — Поки водилися гроші, ми жили добре. Потім мене звільнили, фірма закрилася, з чоловіком розійшлися. У ту фірму я вклала свої гроші. Через це вдома тепер пекло. Старший син у всьому звинувачує мене. Йому 32, але досі не жонатий. Не п'є, не курить, але після кількох невдач опустив руки. Став агресивним, до всіх ставиться з ненавистю. Менший син одружений, хоче купити квартиру, та я грошима помогти не можу. Працюю зранку до ночі, але віддачі нема".

На фото коротко стрижена жінка з каштановим волоссям.

— Досить допомагати дітям. Вони вже дорослі і мають віддячувати вам, а не брати і розраховувати на підтримку. Скільки б не давали, їм все рівно буде мало. Чорна смуга у вашому житті закінчиться вже цієї зими. Відчуйте себе жінкою. Не тягніть на собі кілька робіт. У вашому житті з'явиться чоловік, який зможе забезпечити. Щоб його зустріти, частіше виходьте у люди. Вже у березні отримаєте запрошення переїхати. Дозвольте любити себе за красу і добре серце, а не за гроші.

"Мої батьки розлучилися через 16 років шлюбу, — пише 24-річна Наталя з Хмельниччини. — Мама не знала, що тато їй зраджує. Після Нового року він відправив нас у санаторій. Я захворіла, тому ми мусили повернутися на тиждень раніше. Приїжджаємо додому, а тато у спальні з іншою. Мама довго відходила від зради, двічі заяву на розлучення забирала, але через рік таки розвелася. Я після цього випадку не можу довіряти чоловікам. Може, так впливає дитяча травма. З ким не познайомлюся, усіх підозрюю у брехні. Один хлопець зараз пропонує вийти за нього. Але вагаюся, бо в нього теж батьки розлучилися через те, що тато зраджував. Боюся, що він буде таким самим".

Біоенергетик сканує долонею весільне фото подружжя, зроблене 1989 року.

— Чоловік зраджував дружині з двома жінками. Про першу коханку мама знала. Це було 1996 року. У зрадах винна свекруха, яка постійно намовляла чоловіка проти невістки, — заплющує очі, кладе правицю на фото Наталії та її нареченого Павла. — Ідіть до шлюбу без страху. Чоловік буде вірним. А вам двічі у житті доведеться встояти перед спокусою. Можете стрибнути в гречку з колишнім хлопцем. Будьте вірною, щоб не втратити чоловіка, який вас вартий.

"Маю двох дочок, але жодна заміж не вийшла, хоч уже пора, — пише 48-річна Євгенія з Рівного. — Старшій Люді буде 29 років. З дитинства часто хворіла, перенесла багато операцій. Тепер сама працює медиком, а я так хочу, щоб мала свою сім'ю. Молодшій Оксані недавно виповнилося 26. Вона — фінансист. Усі друзі вже заміж повиходили, дітей няньчать, а Ксюша сама".

Старша Людмила знайде свою пару на роботі. Заміж вийде до 31 року. Через кілька місяців після весілля піде в декрет. Молодшій хлопець освідчиться у новорічну ніч. З відповіддю нехай не зволікає. Наступної осені будете няньчити онука.

×