— Жінка покинула, коли мені ампутували першу ногу. Сказала, що важко буде дивитися за мною й дитиною. Відвезла в село до моїх батьків. Так я тут і залишився, — розповідає 36-річний Віталій Матьовка із села Тихий Великоберезнянського району на Закарпатті. 2011-го захворів на облітеруючий ендартеріїт — ураження артерій ніг. За місяць йому ампутували праву ногу, за два роки — ліву.

— На здоров'я ніколи не скаржився, майже не хворів, — каже Віталій Матьовка по телефону. — У липні 2011-го повернувся із заробітків додому. За тиждень відчув різкий біль у ногах. Думав, від перевтоми — відпочину трохи, і все мине. Та біль тільки посилювався. Пішов у лікарню. Сказали, що в мене хвороба кровоносних судин. Вона викликає порушення кровообігу. Пізніше почалася гангрена.

За кілька тижнів зробили першу операцію — почистили вени. За дві години до мене підійшов хірург. Сказав, що потрібна ампутація, бо помру. Довелося погодитися.

За півтора року почалася та ж проб­лема з лівою ногою. Щоб її врятувати, за рік ­зробили 12 операцій, але вони не допомогли. У вересні 2013-го відрізали і її.

Чоловік на хвилину замовкає. Чути, як ковтає слину.

— Ноги відчуваю й досі, — продовжує Віталій. — Часто сниться, що граю з хлопцями у футбол чи біжу вулицею. Прокидаюся й розумію, що більше ніколи цього не зможу.

Після ампутації дали першу групу інвалідності, забезпечили державними протезами Львівського протезного заводу. Ходити в них неможливо. Муляють і труть. Великі навантаження мені протипоказані, а на них швидко втомлююся. Не протези мене носять, а я їх за собою тягаю. Через це вже мав два інфаркти і дві закупорки легенів. Зараз збираю гроші на біопротези за 20 тисяч євро.

Віталій Матьовка — будівельник. До хвороби щороку їздив на заробітки в Росію та Словаччину. Отримує 1 тис. грн пенсії з інвалідності.

— Щомісяця треба купувати дві упаковки ліків по 750 гривень, — говорить Віталій. — Щоб вижити, почав вишивати бісером. Першою вишив Богородицю. Трудився над нею три тижні. Постійно колов руки голкою, а бісер лягав то в одну, то в другу сторону. З часом моя робота стала ідеальною. Картину чи вишиванку можу зробити за тиждень. Ціни на них починаються від 500 гривень. Купують люди з усієї України.

Віталій шість років жив у цивільному шлюбі. Виховував 5-річну доньку Аліну.

— Дружина дитину забрала з собою, — додає Матьовка. — Коли мав одну ногу, часто до доці їздив. Зараз це важко, бо живуть за 250 кілометрів. Із колишньою дружиною не спілкуємося. За ці роки вона жодного разу не поцікавилася, як я. Живе з іншим. Недавно народила від нього дитину.

Допомогти Віталію Матьовці зібрати гроші на протез можна, переказавши кошти на його картку в Приватбанку №5168742348506597.

×