— Фотографія — це одне, а потримати копію своєї дитини, якою вона була кілька років тому — зовсім інше, — говорить киянка Ольга Ордіна, 35 років.

На фестивалі "Ляльковий світ" у львівському Палаці мистецтв, вона виставила три ляльки немовлят. Іграшки одягнені в дитячі костюми, сидять у колясках.

— Такі ляльки називають реборнами, — пояснює Ольга. — В Європі їх купують жінки, які не можуть народити або чиї діти давно виросли. Вони навіть об'єднуються у клуби, купують для своїх ляльок одяг, вигулюють разом. В Україну ця мода прийшла нещодавно. Уже зробила зо два десятки реборнів. Зараз працюю над 1-річною дівчинкою — дружина столичного бізнесмена по фотографії попросила зробити копію їхньої вже дорослої доньки. Відтворюю всі родимки, ластовиння. Волосся буде натуральне.

Ольга — приватний підприємець, ляльки виготовляє у вільний час. Робота над однією забирає не менш як два тижні. Свої вироби продає від 2 тис. грн.

— За роботу беру не більш як 100 доларів, решта ціни — вартість матеріалів. Заготовки рук, ніг, голови, очей і вій замовляю з Німеччини й США. Фарбами малюю родимки, ластовиння, судини. Щоб закріпити їх, запікаю ляльку в духовці. Їжу там уже не приготуєш, смердить вінілом і фарбами. Щоб малята були важкими, у тулуб у п'ять різних місць додаю скляні чи залізні кульки. Одяг купую в дитячих магазинах. В усіх немовлят є памперси.

На підвищенні стоять двоє іграшкових мавпенят у дитячому одязі.

— Це теж мої. На другий день фестивалю 6-річна дівчинка вхопилася за одне таке мавпеня і не випускала з рук. Тато купив за 1800 гривень.

У протилежному кінці залу виставила свої вироби львів'янка Олена Цілуйко, 34 роки. Дістає з коробки 20-сантиметрову фігуру хлопця у футбольній формі з м'ячем.

— Це Макс, 22-річний син моєї подруги, але тут йому 12 років. Ляльок, схожих на реальних людей, замовляють як подарунки на дні народження чи інші свята. Роблю за фотографією. Фігура з пап'є-маше, волосся з витріпаної паклі. Від незнайомців замовлень не приймаю — не вийде лялька схожою.

На фестивалі презентували понад тисячу ляльок.

— В Україні не так багато колекціонерів авторської ляльки, — каже організатор "Лялькового світу" Ірина Сорокіна, 30 років. — 10-15 осіб, і всі вони не бажають світитися. Зазвичай спілкуються напряму з авторами, викупляють колекції, які щойно вийшли. Найвигідніше вкладати гроші в авторську ляльку із класичною технікою виконання — з порцеляни. Вона перевірена часом. Пластик з'явився недавно, пап'є-маше недовговічне.

Цінуються ляльки з характером — унікальним виразом обличчя, ексклюзивною ідеєю. Художниця може відтворити  навіть епоху ляльки. Скажімо, якщо це дама ХVІІІ століття, її одяг має бути із тканини того часу.

Ляльки популярних українських авторок Юлії Герасімато, Тамари Півнюк, Вікторії Сойки, Олени Коростильової будуть лише дорожчати з часом як витвори мистецтва. Ціна зростає, коли автор виходить на вищий рівень, організовує виставки за кордоном, випускає лімітовані колекції.

Вхід на виставку коштує 10 грн.

×