— У березні-травні близько сотні кримських татар приїздили до Львова на день, зараз — на місяць, — розповідає медіа-консультант зі Львова 26-річний Алім Алієв. Він координує у місті громадську ініціативу "Крим SOS". Проект допомагає переселенцям із півострова й Донбасу.
Хто їде у Львів?
— Це громадські і релігійні діячі, яким залишатися у Криму небезпечно. Виїжджають бізнесмени, студенти. Львів — велике місто, більше можливостей, чіткіші правила ведення бізнесу. Людям тут комфортно.
Попри те, що Галичина релігійно–християнська, україномовна?
— У Львові кримські татари розкидані. Звикли жити у своєму середовищі, ходити в мечеті, а тут їх немає. Допомагаємо їм відкриватися до нового світу. Влаштовуємо заходи, фестивалі традиційної культури, де можуть поспілкуватися не лише між собою.
Багато не знають української. Тож організовуємо мовні курси української та англійської — і для переселенців, і для львів'ян. Запускаємо серію лекцій про наші традиції: від обрядів народження, весілля, смерті до історії ісламу.
Переселенці вирішили проблеми з роботою і житлом?
— Ми не звикли сидіти вдома й чекати. Я був в одній сім'ї, що якось приготувала кримськотатарські солодощі та пригостила українських сусідів. У Криму такі частування — нормальне явище. Тим сподобалося, частину взяли на роботу — в офіс у бізнес-центрі. Колеги сказали: круто, хочемо замовляти. Зараз там дві третини офісів замовляють солодощі в тієї родини.
Декілька кримськотатарських сімей поселилися в карпатському селі на Львівщині. Пішли працювати в місцевий лісгосп. Роботодавці побачили, що вони працьовиті й чесні. Не п'ють, не роблять перекурів, на цілий рік мають два великі свята. Тепер за них б'ються конкуренти.
Є багатодітні сім'ї, які живуть у поганих умовах — старий погано опалюваний будинок, дах протікає. Зарплату пропонують 1500–3000 гривень, а оренда житла у Львові — від 1500. В установах вимагають документи, що залишилися в Криму. Такі проблеми має вирішувати центральна влада. Місцева робить багато, однак може далеко не все.
Які настрої серед кримських татар на півострові?
— У більшості — страх. З півострова виїхали близько 10 тисяч кримських татар. Тепер частина повертається. Крим — наша батьківщина, маємо за будь-яку ціну бути там. Люди злі на українську владу, бо вона все менше згадує про Крим. Коли Петро Порошенко вийшов зі своєю стратегією розвитку до 2020 року, де про окупований півострів не було жодного слова, кримські татари сказали: це означає, що ми вам уже не потрібні? Сотні тисяч кримчан через "не хочу" мусять отримувати російські документи, бо інакше їм життя не буде. Я противник того, щоб татари виїжджали з Криму. Цього найбільше хоче Путін: територія буде зачищена й не матиме головного болю.
Крим зараз — зона гетто. Це навіть не Росія. Це територія беззаконня, де не діють ні правила, ні логіка. Так звана самооборона Криму — люмпени, які відчули владу: роблять що хочуть і не несуть за це відповідальності. Коли ти їм не сподобався, зупиняють, відкривають сумки, починають порпатися в речах. Можуть посадити в машину й повезти на "розмову".
У Криму зараз — мілітаристський совок: живуть соціалка, пенсіонери й оборонка. Підвищили зарплати вчителям, лікарям, міліції, армії. Але ціни зросли значно суттєвіше. Бізнес задихається, туристичний сезон був ніякий.
Яку стратегію щодо кримських татар обрала окупаційна влада?
— Намагається перетворити їх у "безмолвных граждан". ФСБ — високо професійне, наше СБУ відпочиває. Мій російськомовний друг, коли телефонує, говорить кримськотатарською. Розумію, що він прослуховується. Не дивина викрадення людей серед білого дня, обшуки в будинках о п'ятій-шостій ранку, коли вся сім'я спить.
Загадкові та раптові смерті кількох молодих кримських татар показують, що кожен може бути жертвою.
Несподівано ми стали дуже цікаві казанським татарам. Ми — два окремі народи. За останні 25 років не мали жодних тісних зв'язків. До нас ментально ближчі турки. Очевидно, Росія розігрує чеченський сценарій. Хоче зліпити один татарський народ, дати йому лідера з місцевих — якогось свого Кадирова.
Меджліс фактично обезголовлений. Його колишнього керівника Мустафу Джемілєва і теперішнього Рефата Чубарова в Криму оголосили персонами нон ґрата. Татари відчувають брак лідерства?
— Ми контактуємо постійно. Засідання Меджлісу по скайпу з Чубаровим — звичайна практика. Окупаційна влада робить усе, щоб послабити Меджліс. Зробити його в Криму маргінальним і нав'язати нам нових лідерів — лояльних до Москви. Один із них — екс-заступник Джемілєва Ремзі Ільясов. На нього натиснули через бізнес-інтереси. Другий — чиновник із Генічеська Сейтумер Німетуллаєв, голова руху "Къырым бирлиги", тобто "Кримська єдність". Є серед кримських татар також внутрішня проросійська опозиція Меджлісу. Але вона має 1–1,5 відсотка підтримки. Росія фінансує їх багато років.
Які нині ключові національні проблеми кримських татар?
— Найперша — збереження мови. Молодь майже не розмовляє нею. Для старшого покоління це боляче.
Покоління 40–50-річних в Узбекистані, де жили після депортації, частково обузбечилися. Коли у 1990-х повернулися до Криму, почали русифікуватися. В маршрутках соромилися говорити рідною мовою. Пріоритет був матеріальний: купити їжу, знайти роботу, збудувати хату. Це втрачене покоління.
Серед молоді є відсоток активних, які готові відроджувати традиції. Створюють курси нашої мови у Києві, планують у Львові. Тепер її вивчення стало принциповим навіть для тих, для кого це не було пріоритетом.
Завдяки весіллям удалося зберегти фольклор. Тепер це модно: національний одяг, традиційна музика. Жартуємо, що кожен кримський татарин має бути свого роду істориком, щоб пояснювати — ми не монголо-татари. Ми народ, який не прийшов у Крим, а створився тут з народів, що жили там з давніх-давен.
Щодня дають понад тисячу юридичних консультацій
Громадська ініціатива "Крим SOS" виникла 27 лютого 2014 року з перших днів окупації Криму Росією. Відділення працюють у Львові, Києві та Херсоні. Щодня надають понад тисячу юридичних консультацій. Остання велика хвиля переселення кримських татар на материкову Україну була торік у вересні під час виборів до кримського парламенту.
— Допомагаємо переселенцям подавати й отримувати гранти на початок бізнесу, покращення житлових умов: пофарбувати стіни, купити бойлер, утеплити оселю. Лобіюємо тему переселенців у Верховній Раді. Допомагаємо кримськотатарському телеканалу "Ей-Ті-Ер", що пресує російська влада. Хочемо, щоб могли вести мовлення з-поза Криму, — розповідає Алім Алієв. — Надалі маємо активістів у Криму. Деякі з часом відмовилися працювати. Сказали: ти не розумієш, що в нас тут відбувається. Частина й далі продовжує. Ми навіть не знайомимо їх заради їхньої безпеки. Інформація надходить окремо від кожної людини. Тут обробляємо її і даємо новини.
4 
35413
Коментарі