"Кажу, шоби тілько трусів і шуб на секонді не купували"

 

У четвер 18 грудня на Краківському ринку у Львові біля магазину з панчішними виробами скупчилися жінки. Там розпродають легінси по 100 грн.

— Моя мала такі по інтернету замовляла по 190 гривень, а ще 30 треба дати за пересилку. Я їй кажу: найкращий інтернет — то Краківський базар. За таку ціну двоє куплю — чорні та сині, — говорить огрядна жінка, на вигляд років 50.

— Мої в основному на секонді вбираються. Кажу, шоби тілько трусів і шуб там не купували. ­Сусідка взяла собі натуральну дублянку, так її не можна випрати. Біля кого в електричці не сяде — всі тікають. Так вона секонд-хендом смердить, — відповідає Марія. — Та тепер і секонд подорожчав. Скоро будемо в лаптях ходити і з льону ткати.

Цього ж дня в гіпермаркеті електроніки не менш людно. ­Перехожим роздають оголошення про 50-відсоткову знижку.

— Дуже хитромудро роблять. На акцію виставили товар, який закупили ще по долару — 8. Не продали, тепер ціну залишили стару, а всім втирають, що наполовину дешевше, — говорить широкоплечий чоловік дружині. Розглядають плазмовий телевізор "Самсунґ" за 4 500 грн.

— Стьопа, давай беремо. У спальні поставимо, — каже жінка. — Дивися, Анька з Ігорем усю техніку скупляють. Її сестра в банку працює. Каже, що скоро долар по 30 гривень буде. Тоді холодильник тільки Порошенко і Коломойський куплятимуть.

— І міні-холодильник — Яценюк.

Обоє голосно регочуть.

Під вечір у торговому центрі "Метро" на виїзді з міста виставили по 300 грн майже метрові ляльки на батарейках, які вміють ходити. За годину з п'яти залишилося дві.

— У "Казці" (магазин іграшок. — "ГПУ") такі бачила, — каже матері молода жінка, яка приїхала "Опелем". У руці крутить ключі від машини. — ­Стоять дві однакові. На одній ціна — 450 гривень, на другій — 730. Питаю, в чому різниця. Продавець каже: "Ні в чому. Просто дешевші раніше закупили, дорожчі тільки вчора прийшли".

— Іра, ти у "Фуршеті" ікру по 25 гривень брала? — перебиває мати.

— Раз узяла, коли вона по 30 була. ­Непогана. У вівторок пішла за акційною по 25. Набрала кошик продуктів на 200 гривень, а ікри нема. Кажуть, буде у середу. Пішла у середу, набрала всього вже на 250 гривень, ікри знову нема. Казали, що сьогодні завезуть. Вже не піду. То не акція, а заманіловка для лохів.

Наприкінці робочого дня в полтавському супермаркеті техніки товари роздивляються близько 30 людей. Перед новорічними святами дають знижки на телефони і планшети — від 10 до 30%.

— Якщо у кредит брати, то новогодня знижка зберігається чи ні? — штурхає продавця чоловік з густою чорною бородою. — Мені на подарунок племіннику планшет треба підібрати у районі 2 тисяч.

Продавець проводить до китайської техніки.

— З них вибирайте, бо остальні дорожчі, — відповідає хриплим голосом. — Знижка буде. Тільки до ціни додається страховка, около 200 гривень. Якщо з вашої вини зламається, то все рівно на ремонт приймем.

— Так, яка ж це нафіг знижка? Воно те саме виходить. Лучше ставте повну ціну й не дуріть людям голову, — відмахується клієнт.

Двоє жінок, років по 20, з сумками, перев'язаними синьо-жовтими стрічками, роздивляються ноутбуки. Клацають один за 5 300 грн. На нього дають 440 грн знижки.

— Володю перевірю. Скажу, що такий комп'ютер на Новий рік хочу вкупі з 14 лютого. Вже півтора року зустрічаємося, гроші в нього є, — випалює одна з дівчат зі стрижкою-каре.

— А як не купить, кинеш? — сміється подружка.

— Ні, але пару тижнів точно помучаю.

До магазину заходить підліток. Під руку тримає літню жінку в грубій вовняній хустці. Веде до ряду з телефонами.

— Дасте, бабушка, на оцей? — тицяє на "Самсунґ" за 2,5 тис. грн. — Без знижки він на тисячу дорожче стоятиме.

— Серьожка, в мене пенсія 1200 гривень. Пошукай дешевше. Чи хай день рожденія в тебе буде, то мамка добаве з батьком і візьмем, — просить жінка.

— Так ви обіщали на Новий год. Брешете? Чи давайте вже хай оцей, — підходить до дешевшого на 800 грн. Жінка зітхає, з онуком йдуть до каси.

За 40 хв. телефони купляють троє від­відувачів.

17 грудня близько сьомої вечора в торговому центрі "Кооператор" у Черкасах покупців майже немає. У взуттєвому відділі двоє 40-річних жінок вибирають зимові чоботи. На вітрині відділу наклейки: "акція", "знижки", "-40%", "-50%".

— Уступите? — питає клієнтка. Бере шкіряні чоботи з високою халявою за півтори тисячі гривень. Її товаришка міряє за 950.

— Нема куди уступати. У нас закрилися сім отдєлів. Хазяї можуть і наш закрити, бо торговлі нема, — каже 30-річна продавщиця в теплому вовняному светрі.

— А як дві пари візьмемо, хоч по 200 гри­вень на парі скинете?

— Можу по сотні.

— Замануха зі знижками, — жінки виходять із відділу, а за хвилин 5 повертаються. Одна бере чоботи за 950. Отримує знижку 50 гривень.

У вузькому проході говорять кілька продавщиць.

— Таке у 2009-му було, як на роботу прийшла. На пуховику уступаю зараз 200 гри­вень, за тиждень продала один.

У торговельному центрі "Любава" людно. У відділах з одягом дешевше продають літнє вбрання й парфуми.

— Плаття закажу в інтернеті або пошию. За два тижні встигну, — каже по телефону висока струнка брюнетка в короткій шубі. — Обійшла все, до тисячі нема на що дивитися, а віддати за плаття три не можу. Продавці, доки міряла, то втрьох підносили щось нове, аби тільки взяла.

×