"Я неодружена, сама виховую неповнолітню доньку, — пише 34-річна Світлана з міста Сарни на Рівненщині. — Всі спроби створити сім'ю закінчуються невдачами. Ходила до ворожки. Вона каже, що на мені порча".
Листи коментує київський біоенергетик Валентина Гавура, 53 роки. Сканує правицею фото Світлани. Вона кароока, волосся зібране у пучок, поверх чорної сукні білий комір із бісеру.
— У тому, що досі без пари, є тільки ваша вина. Досить жити минулим і шкодувати за чоловіком, який вас не вартий. Бог уберіг вас від невдалого шлюбу. Будьте ініціативнішою, не втрачайте можливості познайомитися. Вами цікавиться розлучений чоловік. Придивіться до нього уважніше. Маєте всі шанси стати щасливою дружиною.
"Мені 25 років, а в особистому житті повний безлад, — пише киянка Ольга. — Останнім часом руки опускаються. Торік зустріла чудового чоловіка. Почали зустрічатися. Через півроку вирішили одружитися. Я була дуже щаслива. Але після заручин все пішло шкереберть. Почали сваритися і відклали весілля. Мені дуже важко, бо люблю цю людину, але розумію, що ми не можемо бути разом, перш за все через різницю у віці. Зараз дає знати про себе мій колишній хлопець, з яким знайома три роки. Пропонує виходити за нього заміж. Не знаю, що робити. Дуже заплуталася, бо голова і серце говорять різні речі. Боюся зробити неправильний вибір і зламати собі життя".
— Не обманюйте себе і не давайте марної надії колишньому хлопцю. Щасливою з ним не станете, бо не кохаєте, а просто дозволяєте себе любити. Цей шлюб не триватиме довго і завдасть обом болю. Залишайтеся з тим, кого любите, не зважаючи на різницю у віці.
"Сину Івану 43 роки, — пише киянка 65-річна Ганна Іванівна. — Дев'ять років тому його дружина, моя невістка, втекла з коханцем і забрала внука. Син важко пережив зраду. Так і залишився сам. Каже, що ніхто йому не треба. Має хорошу роботу, квартиру, машину, але одинокий".
— Іван не самотній, має жінку, яку любить, але створювати нову сім'ю не спішить. І ви не підганяйте, бо рана на душі ще жива. Він узаконить стосунки, коли жінка завагітніє.
"Уже 2,5 місяця я важко хворію, — розповідає у листі вінничанка 76-річна Галина Філімонівна. — Болить серце, високий тиск, паморочиться в голові, темніє в очах. Приймаю багато ліків, але результат нульовий. Може, мені пороблено і треба йти не до лікарів, а до віщунів, щоб вони мені помогли. Бо коли щось починає боліти, я одразу стаю позіхати. Хоча спати не хочу".
— Порчі на вас не бачу. Вам треба не ворожка, а лікар. Позіхаєте, бо погано спите вночі. Приймайте ліки від безсоння, не ігноруйте запаморочення й високий тиск. У червні ляжте на обстеження.
"Старший син Павло женився у 19 років, — пише киянка Віра Михайлівна, 62 роки. — Доки вони з дружиною університет закінчували, я внучку няньчила. Жили добре, але через 13 років чорна кішка дорогу перейшла. 2009-го розлучилися. Наприкінці 2010-го Паша знову женився, має синочка, якому 3 роки. Невістка на 10 років молодша. Недавно син почав пити. Боюся, що за п'янку в нього скоро відберуть права. Працює водієм тягача, заробляє до 2 тисяч гривень на місяць. Грошей постійно не вистачає. Планує з дружиною поїхати на заробітки, а сина залишити на мене".
— Не пускайте дітей на заробітки, бо Павлові не вдасться знайти роботу. З відчаю зап'є. З дружиною повернуться додому розлученими. Втретє створити сім'ю навряд вийде. Якщо кине пити, знайде високооплачувану роботу вдома.
"Стидаюся своєї меншої сестри, — пише львів'янка Людмила, 29 років. — Торік поступила в університет. Там познайомилася з хлопцем, який втягнув її в погану компанію. Вона почала вживати наркотики. Додому вертається, наче п'яна, а на ранок нічого не пам'ятає. Стидно комусь сказати: закінчила школу із золотою медаллю, а першу сесію в університеті завалила. У деканат не з'явилася, її відрахували. На державне вже не поступить, а в батьків нема грошей, щоб всунути її на платне. Знайомі на неї пальцем тикають. Батьки не можуть їй дати раду, а в мене в самої двоє дітей".
Сестру треба забрати з вулиці й відправити у наркодиспансер. Скоро почне виносити з дому гроші, а ночувати не приходитиме. Після лікування поїде вчитися в Польщу. Має всі шанси виграти програму на безкоштовне навчання там. Простягніть їй руку допомоги зараз, і вона скоро вам віддячить.
8 
35413
Коментарі