"Чоловіка поховала, живу з сином, — розповідає у листі 56-річна Катерина. — Ігорю 36 років, недавно зв'язався з 50-річною бабою і сам став страшною людиною. Раніше був роботящий, не пив, в усьому слухався і помагав. Тепер слухає тільки її, віддає їй всі гроші".
Листи коментує столичний біоенергетик Валентина Гавура. На стіл ставить три свічки, кладе паспортне фото Ігоря.
— Змиріться із невісткою, бо завдяки їй Ігорю вдасться багато чого досягти. Якби не вона, гроші б пропивав чи програвав на автоматах. Скоро почнуть ремонт у хаті, будуть займатися господарством. Те, що вона за нього старша, не страшно. Йому потрібна жінка, яка опікуватиметься ним, як матір. Дайте добро на їхній шлюб — якщо не хочете, аби лишився холостяком.
"Сама я з Донецька, 20 років тому вийшла заміж за сільського хлопця, — пише Наталія з Вінниччини. — У місті ми не вжилися, переїхали в село. Спочатку було тяжко, але я витримала. Городська білоручка мусила звикати до роботи біля свиней і корів. Ні каплі не жалію, бо з чоловіком любимо друг друга. Маємо дочок Надю і Машу. Молодша закінчила технікум, зараз вчиться в педуніверситеті. Маші на лічному фронті не щастить. Зустрічалася з одним маминим синочком, але недовго. Тільки осадок після тих стосунків остався. Коли моя Машуля зустріне свого судженого?"
Біоенергетик сканує фото Марії. Вона смуглява, у жовтому сарафані, має довге русе волосся.
— Марія дівуватиме ще півтора року, — каже біоенергетик. — Піде в невістки. Чоловіка матиме з міста. На роботу вийде ненадовго, бо прийдеться йти в декрет. Якби вийшла заміж раніше за хлопця, якого любила, то вже б і розлучитися встигла. Свекруха не дала б молодятам нормально пожити.
"2013 року доньці Олександрі робили операцію, — розповідає житомирянка Галина Іванівна, 38 років. — Саші пересадили частину моєї печінки, бо я одна підійшла як донор. Тепер із Сашею в нас одна печінка на двох. Через два місяці між нами почало відбуватися дещо дивне. Ми дуже добре відчуваємо одна одну, часто бачимо схожі сни або просто сни-підказки, якщо з нею чи зі мною щось має трапитися".
— Між донором і тим, кому були пересаджені його органи, з'являється особливий зв'язок. Такий ще можна спостерігати між близнюками чи двійнятами. У реципієнта можуть з'явитися навіть фобії та вподобання, що притаманні донору. Знаю дівчину, яка після пересадки нирок почала вишивати й плести із соломи. Я знайома з чоловіком, що після аварії та пересадки кількох органів набув екстрасенсорних здібностей і тепер зцілює людей масажами.
"Хвилююся за доньку Інну, — пише 54-річна Віра Володимирівна з Сумщини. — Їй 33, але досі свою долю не зустріла. Мала хлопців, з одним жила майже три роки, але він помер. Вона після втрати зневірилася в усьому".
Біоенергетик дістає з конверта фото Інни. Вона брюнетка. Має карі очі, худа й висока.
— Інна скоро почне жити в цивільному шлюбі з чоловіком, якого зустріне на роботі. Службовий роман затягнеться на кілька років. Одружаться, коли донька завагітніє. Народить хлопчика.
"Я розлучена, виховую двох доньок, — пише Алла Олексіївна із Закарпаття. — Два рази була в шлюбі, маю дітей від різних чоловіків. Намагалася побудувати своє життя, але не склалося. Тепер із доньками живу у квартирі мами. 2010-го познайомилася з чоловіком, якого покохала. Але ми не мали де жити. Моя мама нас не приймала, бо коханий їй не подобався. Поїхали разом на заробітки у Москву, але через рік вернулися додому, зняли будинок і почали жити разом. Василь почав прикладатися до пляшки. Коли п'янів, ставав агресивним. Я не витримала, пішла до мами. Він просить пробачити його і вернутися, а я не можу. Мати налаштовує проти нього, погрожує: якщо вернуся до нього, вона від мене відречеться. Але я Василя кохаю, хоч і не вірю, що він кине пити".
— Мама повинна вас зрозуміти. Прислухайтеся до свого серця і дайте Василю шанс. У квітні він закодується. Влітку разом поїдете працювати за кордон.
4 
35413
Коментарі