— Якби отримував трохи вищу пенсію, моя колекція була б набагато більшою. А так за 50 років стажу получаю 1,3 тисячі, — каже колишній футболіст 77-річний Богдан Вовкович з Івано-Франківська. Має понад 300 люльок.
Почав збирати колекцію 1965 року. Тоді грав у футбол за івано-франківський клуб "Спартак".
— Якось поїхали на змагання в Прибалтику, — розповідає Богдан Григорович. — У вільний час я ходив по місту і всілякі цікавинки розглядав. У Вільнюсі в кіоску натрапив на люльку. Такі в нас старі гуцулки курять. Нагадала мені про домівку. І так сумно стало на душі. Зразу ж купив. Вирішив: "Візьму собі цю фаєчку, а потім ще табачку куплю. Закурю — і легше стане".
За люльку віддав 15 карбованців, за тютюн — 3. Раніше ніколи не курив, у тютюнах не розбирався. Придбав морський, дуже моцний. Як закурив, то мені так похорошело, що словами не передати. Після того кілька років люльки не курив, хоч постійно їх купував.
Якось придбав у Косові в одного гуцула. Він зразу ж спитав, що з нею робитиму. Відповів: "Нічого. Повішу на стіну, та й буду ся любувати". Почав розповідати йому про свою колекцію. Гуцул мене перебив: "Ти повинен кожну люльку обкурити, бо в неї треба вдихнути душу. Якщо не куриш, то просто пофурикай — дим повипускай. Із часом знайдеш люльку, яка буде тобі до душі. Тоді час від часу покурюватимеш". Розказав, як правильно люльку обкурювати. Виявилося, то — ціла наука. Її на чверть заповнюють тютюном. Він має бути в міру вологим. Сирий не горітиме, а сухий швидко перегорить, і дим від нього буде гірким.
Тютюн спершу переминають у пальцях. Якщо набити щільно — не зможете витягнути дим, пухко — люлька перегріється, гарячим попечете легені. Обкурюють люльку для того, щоб обпалити її всередині. Робити це треба кілька разів. Щоразу давати їй повністю охолонути.
Той гуцул виявився пророком. Я таки знайшов кілька люльок, з яких подобається курити. Найбільше смакують з горіха і груші. Дим із них солодкуватий і гарно пахне.
У колекції Богдана Вовковича є люльки з дерева, металу, порцеляни, глини, кукурудзи і коров'ячого рогу.
— Товариш колись подарував люльку з кукурудзяного качана. Привіз із Австралії. Курити з неї смачно. Сама вона не горить, бо її обробляють соком якогось австралійського дерева.
Інший товариш привіз сувенір з Африки. Його дружина була волонтером у Танзанії, їздив її провідати. Подарував люльку з двома фігурками негритянок. Досить смачна, бо всередині має три обідочки з різних порід дерева. Дим насичується їхніми ароматами і сам набуває неповторного смаку. Той друг привіз також танзанський тютюн. Пахне, як манго. Дружина не любить диму. Але часто просить: "Ти б закурив того, що гарно пахне". Коли роблю це, по всій хаті стоїть неймовірний аромат.
Усі люльки чоловік зберігає у своїй кімнаті. Розмістив їх на килимі.
— Коли колекція стала чималенька, купив красивий килим, — говорить Богдан Григорович. — Нашив на нього смужки тканини чорного і білого кольорів. За ті нашивки повтикав люльки. Тепер вони завжди на видному місці. Коли приходять гості, першим ділом веду їх до кімнати, щоб похвалитися зібраним. Один товариш казав: "Ти б колекцію продав. За неї гарні гроші отримати можна". Але робити цього не буду. Заповів її правнукові Данилку. Йому буде рік.
За люльку циганського барона віддав 50 гривень
– Жінка ніколи не сварила, що багато грошей на хобі витрачаю. У неї є своє захоплення – кухня. Я до того не пхаюся, – розповідає колекціонер люльок Богдан Вовкович. – На барахолці у Львові придбав люльку у формі дракона. У нього величезні зуби, чорна борода, на голові – ріжки й корона. Тютюн треба набивати в ту коронку. Люлька витесана з дерева. По всій довжині розцяцькована чорними і срібними візерунками. Майстер довго з нею мучився. Продавець люльку розхвалював, казав, що її раніше курив якийсь циганський барон. Але віддав за 50 гривень. Найдорожча люлька коштує 500 гривень. Купив її на фестивалі в Карпатах. Вона величезна – майже метр у довжину. Сувенірна, бо її важко навіть тримати в руках.
У невеличкій крамниці знайшов люльку в індіанському стилі. Прикрашена візерунками інків і шматком натурального хутра. Має 30 сантиметрів у довжину. Віддав за неї 250 гривень.
7 
35413
Коментарі