Яке рішення вам далося найважче?

Аліса ГАВРИЛЮК, 27 років, м. Одеса:

— У 18 років завагітніла. Зустрічалася з хлопцем два місяці. Заміж брати не збирався. Жила з матір'ю. Вона наполягала, щоб я зробила аборт. Погрожу­вала вигнати з дому. Я зібрала речі й переїхала на квартиру до одногрупниці. Через шість місяців народила сина. Мати просила, щоб вернулася додому. Допомагала доглядати внука. Зараз йому 8 років. У вересні піде до третього класу. Ніколи не шкодувала, що залишила його.

Оксана ПОЛОЖЕВЕЦЬ, 34 роки, м. Київ:

— Довго вагалася, чи зберігати шлюб. Чоловік випивав, принижував і бив. Трималася, щоб у доньки був тато. Але коли почав бити мене в неї на очах, я забрала дитину й пішла з дому. Наступного дня подала на розлучення. Боялася, якщо відкладу, то більше не зважуся на цей крок. Думала, він — єдиний.

Артур НАКОНЕЧНИЙ, 29 років, м. Львів:

— Змирився, як колишня дівчина почала зустрічатися з моїм найкращим другом. Спочатку думав порвати стосунки з ним. А потім зрозумів — собі зроблю гірше. Бо заміняє старшого брата, якого я втратив у дитинстві.

Олексій ГАВРИШКО, 36 років, м. Полтава:

— Кинути курити. Шість разів пробував, але не виходило. При першій проблемі зривався і робив кілька затяжок. Мав запалення легень. Це дало ускладнення на організм. Лікар сказав: "Ще півроку покуриш, і ти — труп". Це мене переконало викинути всі цигарки. Вже два роки не палю.

×