вівторок, 26 травня 2015 05:30

"Як ти далі будеш жити? Як ходитимеш на роботу?"

Понад 200 майстрів тату показали свої роботи ­22–24 травня на столичному арт-заводі "Платформа". За вхід на міжнародний фестиваль татуювання "Тату Колекшн" платили 95 грн.

— Если такого ночью увидеть, со страху можно умереть, — двоє дівчат на вході до заводу помічають налисо голеного хлопця із татуюванням у вигляді черепів на руках, ногах і грудях. У роті вставлені два металеві ікла.

— Первую татуировку сделал в 17 лет, — розповідає 29-річний Сергій Таванець.

— Батьки були в шоці. Мама місяць зі мною не розмовляла, а тато перестав давати гроші на кишенькові витрати. Мусив влаштуватися на роботу. З часом татуювань побільшало, а стосунки з батьками налагодилися. Тепер маю власний бізнес — торгую одягом. Батько інколи жартує: якби тоді не ­зробив собі тату, то так би і висів у них на шиї.

До Сергія підходять троє татуйованих друзів. Сідають на лавку біля заводу і п'ють пиво. Поряд через трубочку смокче коктейль 24-річна Христина Кужем. Її руки вкриті узорами. Ззаду на ногах — два усміхнених морозива на паличках.

— Чотири роки тому почала зустрічатися з майбутнім чоловіком, який працює у салоні тату, — каже Христина. — Попросила й собі зробити одне. Першого разу боліло. Коли тату було готове, рука почервоніла й сильно напухла. Тиждень мастила кремами, поки припухлість зійшла. Після того сильного болю не відчувала. Здається, що просто хтось проводить по руці гострим нігтем.

Найдовше чоловік возився з морозивом на ногах. Робив їх два дні підряд — з 9-ї ранку до 11-ї вечора. Мама досі не може мене зрозуміти. Постійно каже: "Що ти собі зробила? Як ти далі будеш жити? Як ходитимеш на роботу?". Відповідаю: не буду працювати там, де мені заборонятимуть татуювання.

Зараз працюю вдома. Займаюся мистецькими проектами. Постійну роботу мала лише раз. Якось влаштувалася у крупну британську тютюнову компанію. Перед співбесідою попередили: у нас жорсткі умови. На роботу не беремо людей із татуюваннями. Мусила вдягти брюки й сорочку з довгими рукавами. Попрацювала кілька місяців. Набридло ховати тату під одягом. Коли прийшла звільнятися, вдягла короткі шорти й майку. Всі були шоковані. Казали: "Як ми могли взяти тебе на роботу?"

Всередині заводу — нештукатурені стіни. Вздовж них за столами сидять майстри. Усі в одноразових рукавичках, вибивають машинками малюнки клієнтам. Столичний фотограф Ольга Сініцина, 27 років, позує перед камерами. Вона в довгій лляній сукні з глибоким вирізом ззаду. На спині витатуюваний олень серед дерев.

— Ескіз робили місяць, тату — за сім годин, — говорить вона. — Ходжу з ним півроку. Поки не загоїться, не можу відвідувати баню і сауну. Також майстер заборонив засмагати на сонці. Бо під дією проміння фарби можуть стати бляклими. Щоб усі бачили мого оленя, пошила на літо майку з відкритою спиною і кілька таких же ­суконь.

Перед сценою двоє хлопців знімають футболки. Один демонструє на спині величезного ведмедя, інший — тигра.

— Такое только молодым девушкам может понравиться, женщины старшего возраста будут в шоке, — каже татуювальниця 28-річна Таша Іванова з Білорусі. Ліва рука повністю вкрита тату, на передпліччі — власний портрет дівчини, де вона з розпущеним чорним волоссям. — Коли зробила собі перше тату, то на роботу доводилося ходити пішки. В автобусі від косих поглядів на першій же зупинці вийти хотілося. Бабусі постійно між собою перемовлялися: "І про що ці дівчата думають? Ми у свій час коси відрощували, щоб хлопцям подобатися, а вони тіло гидотою всякою замальо­вують".

Поступово їхні погляди змінюються. Недавно їду в автобусі. Підійшла згорблена бабуся, подивилася на мої татуйовані руки й сказала: прикольно, мій онук теж різнокольоровий ходить.

Тату кішці робили під наркозом

— Можна вашу кішечку сфотографувати? — питає гурт дівчат у викладачки одного зі столичних вишів 42-річної Тетяни Щербак. Жінка тримає на руках 7-річну кицьку породи сфінкс Таїс. У тварини на задній лапі татуювання ­мишки.

— П'ять років тому вирішила вибити собі на плечі зашифровану дату народження, — розповідає Тетяна. — Кішка постійно моє татуювання розглядала й намагалася торкнутися лапою. Щоб менше заздрила, вирішила і їй подарувати тату. Робили це під наркозом. Найняли ветеринара, щоб із кицею нічого не сталося. Він кожні 10 хвилин перевіряв їй зіниці.

Тривало все майже три години. Після того майстер зарікся працювати з тваринами. Таїс зразу ж помітила малюнок. Спочатку думала, що то справжня мишка, і намагалася дістати її лапою.

Зараз ви читаєте новину «"Як ти далі будеш жити? Як ходитимеш на роботу?"». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 35413
Голосування Які умови миру і зупинення війни для вас прийнятні
  • Відмова від Донбасу, але вивід військ РФ з усіх інших територій
  • Замороження питання Криму на 10-15 років
  • Відмова від Криму і Донбасу за умови надання гарантій безпеки від Заходу щодо всіх інших територій
  • Зупинка війни по нинішній лінії фронту
  • Лише повне відведення військ РФ до кордонів 1991-го
  • Ваш варіант
Переглянути